Політичні манкурти і простаки, або останні сподівання Кремля

Учасники чотиристоронніх переговорів
Учасники чотиристоронніх переговорів

Напередодні нового політичного сезону Леонід Кравчук несподівано для українців, а прогнозовано, ймовірно, для політичного істеблішменту з-поза України, взявся активно ратувати за відміну «Нормандського формату», а далі, відповідно, висловився і про недоцільність імплементації Мінських домовленостей.

В ефірі «5 каналу» Леонід Кравчук сказав, що, як на його думку, Мінські домовленості – це дорога в нікуди. На першому етапі, коли було необхідно зупинити агресію Росії та змусити Кремль до переговорів, ці переговори були важливими. Тепер вони себе вичерпали.

Леонід Кравчук наголосив: «Ми бачимо, що Путін продовжує крутити угодами як йому заманеться. Але при цьому він готовий до переговорів, і це добре. Але Мінські домовленості не впливають на вирішення питання територіальної цілісності України, повернення окупованих територій сходу та анексованого Криму. Що дійсно потрібно для України, так це домовитися про зустріч із Москвою віч-на-віч для обговорення складної ситуації на сході України».

Заява Леоніда Кравчука відбулась майже в унісон із заявою Путіна про недоцільність продовжувати вирішувати питання «української кризи», а насправді кремлівської агресії, у «Нормандському форматі». Водночас екс-президент України не пояснив, що саме перешкодить Путіну й надалі «крутити угодами» після двосторонніх українсько-російських зустрічей, як він це робить із домовленостями у чотиристоронньому форматі.

Своїми заявами Леонід Кравчук закладає повзучу нівеляцію здобутків Євромайдану, за які Україна щоденно платить життями своїх громадян. Недалекоглядний політик пропонує:

▪ у протистоянні з Кремлем позбутись підтримки ЄС;

▪ залишитися наодинці зі сильнішим супротивником;

▪ задекларувати перед міжнародною спільнотою, що Україна не тільки ментально, але і політично надалі добровільно залишається у сфері геополітичних інтересів Росії.

Депутат Вадим Денисенко змоделював прокремлівський сценарій нового політичного сезону в Україні, який, імовірно, опозиційні політичні сили почнуть реалізовувати вже у вересні.

Отже, найперше виникне зовні модерована дискусія, що Європа зрадила Україну, а тому всім необхідно слухатись політичних аксакалів і виконувати їхні поради. Далі в суспільстві будуть нагнітати антивійськові настрої: «гроші на освіту, а не війну»; «припинити АТО – це бардак»; «усміхнись кремлівським терористам» тощо. У парламенті політичні скоморохи затіють проросійське «кламання» про тотальну зраду та економічний розвал країни, а біля стін адміністрації Президента організують тарифні заворушення.

На тлі створеної суспільної гнітючої тандем Путін-Медведчук буде активно нав’язувати через своїх глашатаїв «єдино правильну можливість» вирішення нестабільності, а саме – новий варіант «мирного договору» у форматі двосторонніх переговорів.

Такий сценарій допоможе Путіну переконати міжнародну спільноту, що нема ніякої агресії Росії проти України, а лише непорозуміння по-сусідськи. Це означає, що Росія – не країна-експортер тероризму, а тому необхідно терміново зняти з неї економічні санкції, оскільки з початку 2017 року РФ зобов’язана почати обслуговування своїх міжнародних боргових зобов’язань. Із економічними санкціями Кремль не зможе цього зробити, економіка РФ зазнає цілковитого краху.

Натомість, на противагу прокремлівським лобістам, у МЗС України вважають, що «Нормандський формат» – це єдина можливість скласти дорожню карту для виконання Мінських домовленостей, а водночас ефективний механізм, щоби не дозволити Росії й надалі уникати імплементації досягнутих узгоджень, тому що:

▪ Мінські домовленості – це визначення послідовності дій учасників цього процесу;

▪ Мінські домовленості – це фіксація для дій кожної зі сторін.

Своїми тактичними багатоходівками Путін загнав себе у мінську стратегічну пастку, з якої нема виходу за сценарієм Росії. Тому в Кремлі дістають з рукава останні «тузи», щоби вибратись із політичної безвиході з допомогою українських політичних манкуртів і простаків.

Ярослав Левків,
для видання «Інформаційний Акцент».

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ