Родіон Шовкошитний: Схеми контрабанди в «ЛНР», або павуки в банці

Родіон Шовкошитний, учасник зведеної мобільної групи, яка воює з контрабандою в зоні АТО
Родіон Шовкошитний, учасник зведеної мобільної групи, яка воює з контрабандою в зоні АТО

Це історія про любов до природи і важливість збереження природних ресурсів та екосистеми. І про павуків…

Команда 1.

Леонід Пасечник – колишній «Кашнік». Боровся з контрабандою в луганському УСБУ. Тепер він керівник «МГБ ЛНР» і сам займається контрабандою. Саме під ним сумнозвісний наркотрафік. Пасечник підтримує стосунки з колишнім колегою по луганському УСБУ Юрієм Юрійовичем Клименком, який з 2014 року працював в Луганській ВЦА у Сєвєродонецьку і, здається, досі не звільнений: ні згідно люстрації, ні згідно політичній волі.

«Юрій Юрійович» неоднорозаво фігурував в оперативних зведеннях щодо «контрабанди» як організатор. Це і золото, і ліс, і вугілля. Його ім’я також часто фігурує в циклі журналістських розслідувань Алекса Бобровнікова стосовно вбивста волонтера зведеної мобільної групи «Ендрю». Лише при мені двічі про його вантажі, які були затримані, повідомляли всім тематичним «топам» служби. Останнє, що я про нього чув: «Ми ось-ось його візьмемо». Цим словам скоро рік.

Ігор Корнет – колишній мєнт в Україні. Ще наприкінці вересня очолював «МВД ЛНР». Корнет керував трафіком з золота.

Владімір Пайо – спіробітник ФСБ РФ. Займає посаду керівника відділу контррозвідки «МГБ ЛНР». Саме він і є куратором від ФСБ в «ЛНР», хоча за посадою керівник Пасечник. Про те, що контрабанда в АТО є методом вербовки, відпрацьованним ще з чеченської та грузинської компаній, говориться ще з літа 2015 року.

Оперативним управлінням, технічною стороною контрабанди в них займався «Баґґі» – замкомандира 13 БТРО «Народної міліції ЛНР».

Схема така. Пасечник та Корнет – на потоках. «Бґґі» – забезпечує роботу схем. Пайо документує участників процесу з обох сторін і передає в розробку.

Це все – одна команда. Кожен з них мав свою долю і функціонал. Всі вони мають зв’язки в правоохоронних органах України і політичних колах, що сприяє бізнесу. Так в них бізнес і працював. З 2014 року.

Команда 2.

Тут все простіше. Це Владіслав Сурков і директор «ЛНР» Ігор Плотницький.

Обидві команді були по один бік, коли справа стосувалася ліквідації ідейних «руськомірцев», які мріяли йти аж до Львова чи навіть Берліна. Або коли справа стосувалася ліквідації непідконтрольних командирів. Або коли справа стосувалася ліквідації бізнес-конкурентів. «Бізнес» з Україною йшов добре. Голоси тих, хто вимагав відновити активні бойові дії та захоплювати нові території ставали все тихішими.

Але ж фразеологізм про «павуків в банці» виник не випадково…

Терорист-садист «Бетмен» вліз в «потоки» Корнета-Пасечника. Враховуючи, що він був ще й ворогом директора «ЛНР» Ігора Плотницького – чорнозем Луганщини був лише справою часу. Мальовнича Луганщина прийняла його добривом у січні 2015 року. Замовлення «міністрів» виконала «приватна армія Вагнера».

Та альянс фсб-мгб-мвд зміцнював свої позиції, а Плотницький виявився не таким бовдуром, як виглядає зовні. Його внутрішній політик чудово зрозумів, що військовий переворот – питання часу.

Корвет провернув реформу і збільшив штат з 200-300 «міліціонерів» до трьох тисяч.

Зі свого боку Плотницький, позбувшись ідейних ворогів типу Дрьомова та Мозгового, взявся за Пасечника з Корнетом.

І понеслося…

Перший замах на Пасечника він організував ще влітку. Але то був трагікомічний провал. Керівник «МГБ» 15 липня відправився з 9 охоронцями на рибалку в с. Олександрівка, що біля Довжанська. Рибалка в них вийшла так собі, бо в домі була дюжина повій. Групу вели і мали намір розстріляти ледь не під час оргії. Смішно, але автівка з виконавцями потрапила в аварію – врізалася в дерево. Інша частина групи вирішила не продовжувати операцію. Той, хто тоді проводив спостереження за Пасечником, згодом потрапив у полон за просто ідіотських обставин, про які поки розповідати не можна. Його обробили і закинули назад в «НМ ЛНР».

Після такого факапу Плотницький змінив тактику. Він знайшов важелі впливу на Корнета, і той разом зі своїм «МВД ЛНР» ліг під нього.

«Атвєтка» була досить швидкою. Отримавши згоду росіян, Пасечник-Пайо заарештували Корнета «за державну зраду». Третього жовтня вбивають «Баґґі», який почав «крисятнічать» на контрабанді і залишився з Корнетом (про це я писав трохи раніше https://www.facebook.com/rodion.shovkoshytnyi/posts/1312110255500596).

У відповідь 8 жовтня мальовнича Луганщина ледь не прийняла добривом у свій чорнозем замкома розвідки «МГБ ЛНР» Олексія Мирошниченка. Він з батьком у двох машинах прямували до Луганська, коли стався вибух. Або щось пішло не так, або в «НМ ЛНР» руки з дупи, але із двох фугасів, начинених болтами, вибухнув тільки один. Дісталося автівці Мирошниченка-старшого, Михайла. Обидва сепаратиста залишились живі. Зараз їх місцеперебування невідоме.

Олексій – колишній опер 13 відділу 5 департаменту Служби Зовнішньої Розвідки України у Луганську. Після окупації їх вивели в Сєвєродонецьк. Після Нового року він зрадив присязі і втік назад. Його батько Михайло – кум Пасечника, Олексій – відповідно похресник.

Команда Плотницького запустила інфу про те, що Олексій зрадник і зливав інфу СЗР України, в якій раніше працював. Насправді ж дав зрозуміти Пасечнику, що не зупинеться навіть перед вбивстом його близьких та рідних…І що це справа часу. За законами жанру вижити має лише хтось один…

За що люблю Донбас, так це за терикони. Якщо високо залізти, то можна спостерігати, як води Сіверського Донця викинуть на берег те, що не доїли раки, те, що колись було трупами ворогів.

Окопна війна погано відбивається на довголітті окупантів. Довготривала стабільність лінії фронта не дає перспектив для захоплення нових ресурсів, а старі вже давно розділені та освоєні. Єдиний шлях амбітним до швидкого збагачення бойовикам – вбивати. Вони і вбивають. Один одного. За контроль над трафіком.

Вбивста всяких польових командирів відбуваються так часто, що ми до них вже почали звикати. Так сильно, що невдалі замахи взагалі проходять повз увагу.
А дарма. Це тенденції. Дуже важливі. Інколи це важливіше, за вбивство.

Джерело: Rodion Shovkoshytnyi

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ