Роман Кулик: Бюрократична машина Вашингтона з часом розкатає Трампа по асфальту перед Капітолієм

Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах УкраїниПрипиніть, бо поламаю собі вилиці, читаючи стрічку. Насправді це дико смішно, як упоротий сексист і впертий неплатник податків, витративши всього 66 млн. дол. власних коштів, взяв Америку за одне місце і став Президентом світового гегемона.

А тут ми, українці, в яких кожні вибори 90% мандатів беруть якісь стрьомні слизькі типи з серйозними психічними вадами (привіт е-декларація, звісно ж), обрушились на американців із нищівною критикою.

Така поведінка в принципі й не дивна – ми завжди вважали США світочем цивілізації, еталоном демократії та політично відповідального громадянського суспільства, а тут – бац, і Трамп заїжджає у Білий дім, Френк Андервуд у прострації зводить рахунки з життям. «Невже ж американці так схожі на нас?!», – у розпачі дивуються українці та стереотипний цивілізаційний стовп, опора західної культури, дає тріщину, а то й з гуркотом валиться у провалля невігластва. Страшно.

Але схоже це останній тренд світової політики: маси, що слабо розбираються в механізмах функціонування держав/наддержавних утворень втомились від стагнації та обирають антисистемників – непослідовних і почасти лицемірних, але опозиційних «харизматичних» ораторів із популістичною риторикою.Нічого не нагадує? О, так, це ж ми, тут і жодного Трампа не треба, своїх вистачає.

А насправді передбачити реальну, не показушну, політику Трампа і неможливо передбачити. Особисто мені здається, що бюрократична машина Вашингтона з часом просто розкатає його по асфальту перед Капітолієм. Ну, побачимо, але нудно з Трампом точно не буде.

P.S. До виборів герой «Джанґо» Семюел Джексон (автор культової фрази «Що цей ніґґер собі дозволяє!?» заявив: «Якщо той вилупок стане президентом, я перевезу мою чорну дупу до Південної Африки», – чекаю на розвиток подій.

Джерело: Роман Кулик

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ