Роман Кулик: Повзучий саботаж «вати»

Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України
Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України

Давно не розказував про чудове ставлення місцевих до нас ).

Бус роти забрав відпускників із вокзалу та тихенько торохтів до базового табору. О другій ночі п’яний таксист вирішив, що розумніший за всіх, і як наслідок — розхреначив нашому ветерану-спрінтеру бочину.

З’їхались медики, поліція, інші таксисти (грьобана недомафія) — і дружно спробували поставити військових раком.

Таксист прикинувся напівмертвим — і його відразу госпіталізували. Один із наших відпускників поскаржився на біль в руці й колінній чашці після удару в «торпеду» від зіткнення — відшили з формулюванням: «Ты же кровью не истекаешь, обойдешься!». (Наступного ранку звозили у військовий госпіталь — у хлопця перелом руки і забій колінної чашки. Ну, ок).

Наступна репліка: «И вообще, чего вы сюда приехали, захватчики! Домой к себе езжайте!».

Й кілька годин ця весела компанія всіма способами пробувала повісити вину за ДТП на водія спрінтера. Ну нічого, аналізи крові/сечі покажуть винного.

Чомусь думав — відверто ватницька риторика під тиском обставин уже «вийшла з моди» чи «залягла на дно» навіть тут. Але ж ні, у нестандартних ситуаціях усе лайно випливає на поверхню.

У висновку: мінус єдиний ходовий бус, мінус старшина роти (вибув зі строю на місяць, щонайменше), мінус чергова частка поваги до місцевого населення. Такий собі повзучий, тихий, побутовий саботаж.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ