Роман Кулик: Сашко Лірник за кермом одеського таксі

Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України
Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України

Вчора ледве доїхали до Одеси. Запізнюємось і тому здуру питаємо першого-ліпшого таксиста на автовокзалі ціну до госпіталя.

— Сотка.

— Ні, дякую, ми на маршрутку.

Кривиться і кличе якогось Петровича.

Акі Флеш Гордон прибігає старезний сухий дід.

— Сколько дадите?

— А скільки запросите?

— Та что с вас взять, военние, 70…

— 50!

— На борт, господа! — махає Капітан.

Їдемо, грає шансончик. Типовий совкодід, думаю.

Мій ексцентричний сержант щось тріщить швидше за ДШК, не затулиш. Ну, серйозні психічні проблеми, блін. Дід терпить цей потік свідомості кілька хвилин, а потім українською і без акценту:

— А ви з Рівненщини? Я там лікувався років 5 тому, в Горині. Гарні місця.

Вечір перестав бути томним.

— Я написав кілька гуморесок про той санаторій. Слухайте! — раптом пропонує таксист.

І чорт забирай — з емоціями і жестикуляцією театральщика починає розповідати нам гумореску ). Сидимо з відкритими ротами, навіть сержант заткнувся. Це виглядало так дико й нереально, як для Одеси в моїй уяві, а водночас так природньо й легко у виконанні діда — наче він усе життя лише це й робив.

Я наче проїхався з таксистом Сашком Лірником ).

P.S. Чудово, коли у великих містах є товариші, що в безвихідній ситуації приїдуть заберуть, нагодують і дадуть поспати. В гостях у морпіхів ).

 Роман Кулик Одеса

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ