Роман Кулик: Як отримати статус УБД

Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройих Силах України
Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України

Трохи про статус УБД на своєму досвіді. Сподіваюсь, ця інформація для багатьох буде корисною.

Тиждень займався оформленням статусу учасника бойових дій для кількох десятків солдатів нашого батальйону і мав змогу впритул ознайомитись з алгоритмом здобуття заслуженого чи омріяного багатьма посвідчення.

Оформлення статусу у військовій частині за місцем проходження служби — справа нехитра, доволі логічна та спрощена у порівнянні з недавнім минулим.

Для цього треба: заїхати в «зону АТО» і стати у списки військової частини; виїхати із «зони АТО» — або у відпустку, або ж у відрядження/госпіталь. Час перебування в «зоні» не грає жодної ролі — у зв’язку з чим є маса спекуляцій і незаслужено виданих посвідчень. Це — основна системна помилка на даний момент.

Усе. Після повернення у «зону АТО» можна приступати до оформлення. У сенсі — йти до замполіта роти/батальйону чи в стройову частину. Там військовослужбовцю пояснюють подальші дії.

Від солдата потрібно лише кілька документів: копії паспорту/ідентифікаційного коду, згода на обробку персональних даних + два фото 3х4. Як бачите, нічого складного. На позиції зібрати пакет важкувато. Але збір завжди роблять централізовано, тому виділити УАЗик для поїздки у найближче місто до ксерокса — справа адекватності офіцерів.

Далі за справу береться збірна команда (принаймні в нас це була адова солянка) з стройовиків/замполітів і юриста батальйону (якщо ви розжились такою розкішшю, звісно).

Уже на цьому рівні формується основний пакет документів. Це накази на вхід/вихід частини; секторальні накази на вхід/вихід (нині це вже накази відповідного «ОТУ»), що дублюють інформацію первинних наказів і, по суті, затверджують їх після перевірки; довідка «про безпосередню участь особи в антитерористичній операції».

Разом цей пакет їде в командування Сухопутних військ України до Києва. Там комісія розглядає заявки і штампує протоколи, на основі яких в Оперативному командуванні й виписують посвідчення. От і все.

У принципі процедура доволі проста, але зусиллями криворуких чи неуважних осіб процес може затягнутись на роки.

Найчастіша помилка — плутанина у ПІБ військовослужбовців. Тут я прозро натякаю на тугих, що після десятка пояснень все одно заповнюють документацію російською, бо пох…

Або коли діловод замість зазирнути в паспорт — вписує в наказ ПІБ «на слух», а сприйняття у нього, звісно ж, сугубо російськомовне. Уточнюючі накази, через які вносять зміни в помилково написані прізвища — звична справа. Десятки УБД стопоряться через такі примітивні помилки. Мабуть, на все життя запам’ятаю солдата, батька якого звали Вільям. Але в УБД записали «Віньямінович» — і тепер у нас попереду кропітка процедура виправлення. А посвідченням можна розпалювати буржуйку.

Аналогічно великий відсоток документів повертається через помилки у наказах чи довідках. Тут уже вина цілком лежить на офіцерах/діловодах, що займались оформленням. Відчуваю, і собі доведеться скупнутись у водах ненависті через кілька запоротих УБД ).

Зрештою, я зробив висновок, що оформлення статусу учасника бойових дій рідко гальмується на центральному рівні Генштабу/Міноборони. Період обробки і відправки протоколів зазвичай не перебільшує місяця. Найбільше ж факапів — на місцях. Через неправильно підписані документи, хрінові копії, відсутню печатку, одруківку в довідці, помилку в первинному наказі в/ч або ж суб’єктивне рішення командування загальмувати отримання УБД котромусь із солдатів (почасти абсолютно виправдана практика).

В ідеалі з моменту мобілізації до отримання посвідчення проходить півроку. Все інше — тупняки або банальна нестача людських ресурсів на місцях у підрозділах.

Парадоксально — але найтяжче отримати посвідчення ветеранам, які вже демобілізувались. Бо документація того періоду почасти носить уривчастий характер чи повністю відсутня. Тому у ЗМІ систематично проскакують сюжети про солдатів, які з вражаючим послужним списком не можуть отримати пільг. Така от несправедливість.

Тому якщо у вас/знайомих бійців виникли проблеми з оформленням — пройдіться по всіх означених пунктах і 100% знайдете «вовчу яму». У більшості випадків це прокол в/ч і можливість вплинути на процес.

Роман Кулик АТО

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ