Ростислав Мартинюк: Російський олл інклюзив у маленькій гірській країні

Ростислав Мартинюк, журналіст
Ростислав Мартинюк, журналіст

Вервечка на вечерю у гірському ресторані в маленькій гірській країні.

Притишені багатомовні голоси, репліки-дзвіночки дітей і тут, як грім: «Ето у вас куріца ілі што?».

Народ інстинктивно поточився, хтось ніяково осміхнувся. А я подумав: ось він, олл інклюзів. Як знебожено звучить у цьому «за всьо уплачено» великий русскій язик. Ніяких граней, поштивости й такту, жодної тиші й радости від перебування зі спокійними людьми.

«Ето у вас куріца ілі што? Нєт, куріцу я вчера уже єл…».

Як органічно це звучало б на курортах Єгипту й у столовці на Лубянкє, коли утомльонний допросами офіцер НКВД спустився (чи піднявся?) поверхом вище, шоб пожрать. Бо заслужив. Бо зголоднів на заплєчних дєл работє: «Ето у вас куріца ілі што?».

Запитання із утупленими у жрачку очима — не цікаве обличчя того кухара на Лубянкє чи на курорті маленької гірської країни. Та і куріца нецікава — він весь у справах майбутнього, озабочен і собран. Якшо свиснуть по трєвогє — то на фіг недоїдену куріцу. На фіг цих людей за сосєднім столом, і цього кухара на фіг. Урррааа! На Бєрлін!

А там, в столовкє взятого рейхстага, таким же голосом: «Ето у вас куріца ілі што?». Ну чо ти вилупілся? Ясно, што должни понімать по-русскі. Я же чотко кажу: ку-рі-ца.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ