Ростислав Мартинюк: Українські вивіски в Києві очима іранця

Ростислав Мартинюк, продюсер і журналіст
Ростислав Мартинюк, продюсер і журналіст

Іноземець іранського вигляду зупиняється на Ярославовім Валі, поблизу redisson, прочитати вивіску:

— «Салон красі», — каже вголос до свого супутника. Трохи збентежно помовчав: «Ааа! Салон красоти!» Таке полегшення… Мовляв, так би зразу й сказали.

І я оце намагався уявити, шо думають іноземці, коли їдуть в Україну, точніше в kiev.

Ну, по-перше, їм скажуть — шо в kiev усі говорять по-русскі. Поетому, відправляючись у kiev, краще — шоб рядом був хтось, хто по-русскі трохи поніма. І чита.

Коли вони приїжджають у kiev, то бачать: і правда ж. Всє говорят по-русскі. Але це не вся правда, як мінімум. Вивіски, багато вивісок (практічески всі) написані трохи не так, як нада. Т.є. по-українськи.

Вніманіє, вопрос! Для чого жителі города kiev пишуть вивіски по-українськи, єслі самі вони говорят по-русскі?

Та зачем далеко ходить! Єслі би ці два парня іранського виду зайшли у той же «Салон краси», то переконалися би, шо то таки «Салон красоты».

— Здравствуйтє! Что вам прєдложить?

І шо? А вивіску все одно ніхто не поміня. І тільки мешканці города kiev знають, чому ж так.

Бо писать вивіску по-русскі — то всьо-таки трохи западло. Можна сказать шо «наочная українофобія», повне підтвердження, шо Украіна как страна не відбулася. Відтак kiev, де живе за переписом 84% українців-невротиків, має якийсь неоприлюднений договорняк: пишем по-украінскі, но базарим по-русскі. І дєлаємо вид, шо всьо ґут.

Як це пояснить іноземцям? Не знаю. Але вчить українську заради читання вивісок у kiev вони точно не будуть. Не дарма кафедри української мови закрилися практично у всіх університетах Європи й Америки.

Шоб зрозуміти сенс вивіски «салон красі», треба просто трохи уяви. І ти — як удома!

Салон краси

 

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ