Ростислав Мартинюк: Рекламувка і піроженоє

Ростислав Мартинюк, продюсер і журналіст
Ростислав Мартинюк, продюсер і журналіст

У вечірньому Трускавці чути перехожих, як у селі. От іде пара: «Ну помніш, там на углу било кафе. Піроженое-мороженоє…» Зразу видно, русскіє. Дали миру Пушкіна — бездоганне чуття рими. «Ітак звалась она Тат’яна…»

А тут останні клієнти магазину «Продукти»  — польські студенти. Шо вони беруть? Пляшку горілки. «Тши», — уточнює найхудіший. І шоб легше було нести, попросив —  ні, не пакет. Reklamuwku! Зразу видно — поляки знаються на бізнесі й органічно передають його дух. От «рекламувка», а не торба поліетіленова — і все. Вже й просить за нею гривню чи дві — гріх.

Далі йдеш повз гламурну кав’ярню. Вдень там столики, сидять собі по двоє. Але не так увечері. Ввечері столики зсунуті у довгу ковбасу — за ним із десяток голошиїх галичан. Чисто тобі молдавське весілля!

І шо Трускавець? Були тут ляхи, потім москалі, а в часи ЗУНР сюди забігали навіть румунські війська. І де вони всі? Одні стіхі пішут, другі водку покупают…

А наш брат, русин, будує собі хижі-spa та нову церковцю біля автовокзалу.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ