Руслан Горовий: Ірландці навіть через століття не забули війну з окупантами

Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник
Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник

Казка на ніч. Те, що ірландці з англійцями живуть мирно, не означає, що люди забули те, що відбувалося між ними впродовж багатьох років історії.

І досі в Ірландії в дітей є така жартівлива гра Yellow reg. Коли малий ірландець бачить машину з англійськими номерами, а вони ззаду жовті, зі словами «єлов редж» має буцнути товариша.

А ще британський прапор тут називають «юніон джек» чи просто«джек». І звісно не люблять. Чув історію, коли місцевий побачив, що у емігранта стирчать трухани кольору англійсього прапора і пообіцяв, що наступного разу як побачить, то порве «жопу на джека»…

А ще цьогоріч виповнилося сто років від ірландського повстання. Дехто з політиків в пориві толерантності пропонував якось вшанувати пам’ять загиблих тоді англійців, мовляв всі ж люди. Ідея не просто не знайшла підтримки, а викликала обурення, бо ж «з якого перепугу ставить пам’ятник вбивцям і окупантам, які прийшли на нашу землю»?

Чому я про це пишу? З війни за незалежність Ірландії минуло сто років. А ще й досі чути відгомин. Це може бути відповіддю на запитання, «коли вже в нас війна скінчиться?». Звісно, колись українці з росіянами перестануть ворогувати. Принаймні так, як зараз. Однак це точно не моє покоління. І навть не моїх дітей. Я вже ніколи не ставитимуся до Росії, як держави, інакше ніж як до ворога. Якось так. Добраніч.

Джерело: Ruslan Gorovyi

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ