Руслан Горовий: Месенджер із передової

Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник
Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник

Казка на ніч.

Я вже звик починати свій день зі спілкування з пацанами із передка.

Не з душу чи зубної щітки, а з кількох фраз у месенджері.

— Живі?

— Все ок!

— Як обстановка?

— Вітряно!

— У шапці?

— А конєшно.

За цими кодованими і тільки нам насправді зрозумілими фразами так багато всього. Однак головне, що твій друг у бліндажі чи на блокпості живий і здоровий.

Коли є час — не в мене, звісно, в мене для них є завжди, а в них — ми спілкуємося довше. Тоді я намагаюся дізнатися шось про побут, про те, що їдять і чи не хворіють.

— Як настрій?

— Не дождуться!

— У бліндажі холодно?

— Та! Холодно — то не мокро!

Я постійно про них думаю. В тому факті, що вони зараз в окопах, є і моя вина, адже кожен є часткою Всесвіту і несе відповідальність за те, що відбувається навколо. Я весь час тримаю кулаки, щоб з ними нічого не сталося і вони повернулися додому. Це головне бажання цього року, бо ж дехто вже назавжди лишився в минулому.

Учора й сьогодні ми вітали з хлопцями один одного. Кидали смішні фотки, гигикали і писали всяку хрінь. І на душі було тепло-тепло. А значить нев**ремось!

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ