Руслан Горовий: Стоячи на місці, можна воювати до сірих віників

Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник
Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник

Казка на ніч.

– Я майже щаслива людина. Я маю кохану людину, двох діток і дах над їхніми головами. Маю пару спінінгів, улюблену куртку, кішку, яка чекає біля дверей і треться об ноги.

Богдан замовк. Сьорбнув кави і відкинувся до стіни бліндажу. Прикрив очі і неначе перенісся в той світ, про який щойно розповідав.
Колька присів біля чайника і замастирив собі каву, час від часу поглядаючи на товариша.
– І шо? – Колька всівся на топчан, сипонув в кружку цукру і обережно зробив ковток, шумно втягуючи каву разом з повітрям, остужаючи її.
– І шо? – Богдан на мить відкрив очі, – а то, що ця війна заважає мені цим всім насолоджуватися. Замість бавити дітей, я чищу кулемет. Замість сексу – є*ля з отим старим чмихкалком Уралом. Замість кішки – ти оно плямкаєш.
– Я не плямкаю, просто гаряче, – беззлобно огризнувся Колька.
– Та хоч і не плямкаєш, заміна не рівноцінна.
– Ну, так же ж війна.
– Да. Задовбала всмерть вже, – Богдан знову прикрив очі.
– Так а шо попробиш? Не кинеш же посеред дороги? Не побіжиш же додому під спідницю?
– Звісно, шо ні. Тільки ж і напрямку руху не видно. Так як ми, стоячи на місці, можна воювать до сірих віників. Поколіннями. Нема стратегії. Ми шо збираємся? Якшо відбирать территорію, зачищаючи гнид, то чого стоїмо оце скільки? Якщо будуємо тут стіну, то давайте будувати. Ну, хоч щось має робитися, а то останній рік просто сидимо.
– Ну, не просто. Іноді насипаємо й ми.
– Та, – махнув рукою Богдан, – то таке. То вони, то ми. Так з перемінним успіхом можна тут до пенсії просидіть.
– Та тобі вже скоро, – засміявся Колька.
– Ото хіба, – посміхнувся і Богдан, – ладно, попили, піднімаймо дупи, пішли хлопців мінять. Розсусолювання то одне, а периметр тримать треба.
Чоловіки вийшли з бліндажа, сполоснули кружки в рукомийнику і за мить зникли у сутінках. За мить сонце остаточно сіло. Все навколо оживилося. Десь з зеленки застрекотали автомати. Потім здалеку вдарив міномет. Потім ще. На Донбас опустилась ніч.

Авторська стилістика збережена.

Джерело: Ruslan Gorovyi

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ