Руслан Горовий: Війна як шоубізнес

Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник
Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник

Казка на ніч.

Війна – це шоубізнес. Якщо буде зовсім тихо, то всі забудуть. Якщо забагато, то набридне. В цьому вся суть для тих, у кого війна не під вікнами, а «десь там». Коли ж війна поруч, за вікном, за розв’язкою, за сусідніми дачами, то тут вже зовсім інша «музика». Тоді вже зовсім інші хіт-паради.

– Та, автомат то таке, торохтушка, воно сюди не долетить, – колупає палкою пісок в роздовбаній пісочниці шестирічний шкєт і ділово спльовує крізь щілину в зубах.
Худий, білобрисий, коротко стрижений, в зношених шльопанцях, шортах і майці. Коліна збиті, на ногах подряпини.
– А це звідки? – показую на не так давно зашитий рожевий шрам на лікті, – бойове поранення?

Він піднімає на мене очі і дивиться, як на ідіота.
– Об бутилку порізався. Отам, – махає в бік під’їзду, – був на вулиці і саме почалося. Я побіг, а тут над головою як бахне, он в стіну. І я впав і на розочку. Зашивали.
– Боляче було? – розглядаю стіну, в яку влучив і покрошив снаряд.
– Та норм, – малий продовжує колупати пісок.
– А що найстрашніше прилітає?
– Мабуть гради, – малий на мить замислюється, – але їх давно не було. А зараз мабуть стодвадцятка. Ну, і СПГ. Та й АГС, якщо близько.
– А шо таке СПГ і АГС?
– Жартуєте? – знову дивиться на мене, як на ідіота, – гранатомети.

Отакий ото хіт-парад, якщо зблизька. І не питайте мене, «чому не уїжджяють»… Бо як приїдеш звідтіль, то тільки й чуєш про таких «понаїхали», самим роботи немає. Тож, і не їдуть. Так і живуть. Така музика. Такий шоубізнес.

Джерело: Ruslan Gorovyi

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ