Руслан Горовий: Війна за тисячі кілометрів від дому

Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник
Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник

Казка на ніч.

Що далі від дому, то чіткіше розумієш, що твоя біда — то лише твоя біда і твоя війна  — то лише твоя.

Сиджу в Нью-Йорку в кав’ярні, дивлюся крізь вітрину на 53-ю вулицю.

Ось гладко вибритий молодий чоловік у костюмі й стильному пальті, спинивши таксі, кладе в багажник портфель. Яка війна? Де?

Жіночка-афроамериканка кудись простує із візочком, в якому посміхається дитинча. Де стріляють? Хто гине?

Пара азіатів взяли каву й стоять, сміються на переході. Які розтяжки? Де блокпости?

В Америці купа різного люду з усього світу. Звісно, кожен цікавиться новинами зі своїх малих батьківщин. А от чужі батьківщини не цікавлять нікого.

Та ми й самі такі. Нам насправді навряд цікаво, шо там із бандами в ПАР, наркокартелями в Колумбії чи з обстрілами в Сирії.

Тож нашу війну воювати нам. І свободу дітям здобувати теж нам.

Звісно, це азбучна ніби істина. Однак добре усвідомлюється лише тут  — у  тисячах кілометрів від дому.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ