Сергій Іванов: Приватне листування скандальної Столярової та Бочкали

Сергій Іванов, блогер
Сергій Іванов, блогер

Практично ніколи не викладаю скріншоти приватного листування. Приватне – табу. Однак, зараз мені доведеться зробити виняток з цього правила, оскільки повідомлення українського журналіста Романа Бочкали з приводу його колишньої колеги Столярової – не повідомлення зовсім. Це куди більш важлива штука. Це діагноз # медіаспільноті.

14054125_1769038986643245_3751732402377269885_nУ мене складається враження, що хлопців «упороло» пелевінським романом S.N.U.F.F. і ніяк не відпустить. Практично кожен з них вважає себе діскурсмонґером, який ширяє над батлфілдами, де плебеї скорочують свою популяцію, граючи в «войнушки», як висловився Роман. Цікаво, в ефірах він використовує ту саму термінологію? Упевнений, що ні.

Роману було «легко» з кокаїновою твариною, яка спілкувалась з усім лднровським абортарієм, називаючи його займенником «наші», і яку Шувалов витягнув з болота, щоби забивати голову нещасним українцям, яких атакують з усіх боків «російські брати», номенклатурні боги, парламентські пророки та взаємовиключні істини.

Роман вважає «профі істоту, яка їздить на похорон убитих українців для того, щоби відобразити, як «родичі вбиваються на камеру». Схоже, з умінням відрізняти БТР від РПГ профі за замовчуванням отримує безстроковий абонемент на скотство. Адже професіоналізм – це панацея від людяності, так?

Знаєте, Романе, за останні три роки я мав масу можливостей переконатися в тому, що Батьківщини на половину не буває.

Не можна вважати Росію ворогом і працювати під її громадянами або з такими. На жаль чи на щастя, реалії такі, що сьогодні росіянин в Україні може мати всього два статуси: політичного біженця або «вантажу 200». Навіть транзитних пасажирів, які перед марш-кидком з Волгограда в Лондон вирішили кілька років пошабашити в розслабленому тихому Києві, – геть! Бачить бог, зараз не найкращий час для туризму, а працевлаштовувати «аааааакующую звєздобратію», яка приїжджає сюди стригти купони, яка не намагається вивчити українську мову хоча б на рівні першокласника, – нерозумно і злочинно, бо єдиний спосіб для росіянина отримати тут хліб – відібрати його в українця, і так було завжди.

Те саме стосується і журналістів, які піарилися на Сотні та кіборгах, попутно міряючись твіттерами й активно освоюючи ахметівські гранти. Не розумію я цієї всеїдності – не можу собі дозволити.

Мабуть, у нас з вами різні … як це … cultural references.

Джерело: Sergii Ivanov

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ