Сергій Оснач: Проміжна перемога в законі про освіту

Сергій Оснач, працює в Координаційній раді з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України
Сергій Оснач, працює в Координаційній раді з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України

Друзі, маємо важливу проміжну перемогу щодо мови у законопроєкті про освіту. Дякую всім активістам, експертам і представникам Міністерства освіти і науки України, які спільно підготували узгоджені поправки, що мають значно покращити становище української мови в освіті. Передусім дякую пані Лілія Гриневич, завдяки якій ця конструктивна співпраця стала можливою.

  1. Українська – мова освітнього процесу (це стосується будь-яких освітніх закладів, курсів, гуртків тощо). Вдалося чітко прописати ПРАВО українців на освіту українською мовою в державних і комунальних закладах.

Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, зможуть навчатися рідною мовою у школах та дошкільних закладах у місцях компактного проживання. Таке навчання відбуватиметься ПОРЯД З УКРАЇНСЬКОЮ, що сприятиме інтеґрації представників національних меншин та корінних народів до українського суспільства. Також вони зможуть вивчати рідну мову у школах, дошкільних закладах чи національно-культурних товариствах. Це цілком відповідає Конституції.

  1. Напрацьовані зміни повернуть вивчення української мови до закладів профосвіти та вищих навчальних закладів. Щоправда, не конче як дисципліни. Це означає, що за потреби студенти вивчатимуть, приміром, професійну українську термінологію як дисципліну, або ж засвоюватимуть державну мову за допомогою українознавчих дисциплін тощо. Таким чином збережено принцип автономії.
  2. Окрім української, заклади освіти зможуть провадити освітній процес офіційними мовами Евросоюзу, а не будь-якими іншими мовами, як пропонувалося раніше.
  3. Мову національних меншин та корінних народів у закладах професійної освіти та вищих навчальних закладах можна буде вивчати тільки ЯК ДИСЦИПЛІНУ, і то ЗА БАЖАННЯМ. Тобто загрозу «російщення» у вищій школі мінімізовано практично до нуля. Повністю прибрати цей пункт не вдалося, бо
    1) аналогічна норма є в чинному законі про вищу освіту, тільки в ній вивчення мови національної меншини не обмежується самою дисципліною, що відкривало значні можливості для «зросійщування», а тепер нам вдалося звузити таке вивчення саме до дисципліни;
    2) хоч і сумнівно, та в деяких випадках таке вивчення може бути потрібним (наприклад, для лікаря чи поліціянта, який працюватиме в угорськомовному чи румунськомовному районі).

Також вдалося вписати в обов’язки освітян виховання поваги до державної мови та державних символів.

Отже, якщо ці погоджені та підтримані МОН зміни депутати ухвалять, а не забалакають, матимемо значний поступ на шляху до українізації освіти. Чинні норми щодо мови освіти є значно гіршими.

Утім, це не скасовує потреби подальшого поліпшення мовного законодавства, зокрема, заміни зрадницького закону КК на проукраїнський мовний закон, який справді захищатиме українську мову та відповідатиме сучасним викликам.

1

2-23-2Джерело: Сергій Оснач

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ