Журналіст

Сергій Сулим: «Чому США не повинні давати зброю Україні»

Сергій Сулим
Сергій Сулим

Україні не можна давати зброю. Україні немає сенсу давати зброю. У нас на цю, здавалось би, очевидну тему є багато спекуляцій.

Не можна давати зброю тому що Україна «ні з ким не воює, це внутрішній конфлікт» (ну ви в курсі…).

Не можна давати зброю тому що Україна – «вкрай корумпована держава, всі зразки зброї можуть опинитися у росіян».

Україні не варто давати зброю, тому що «потрібні нам види озброєння ми самі виробляємо» (за півтора роки ми могли би налагодити постачання «стугн» і ще багато чого. Чому не налагодили? – запитання риторичне. Ті, хто не налагодив, знайдуть сто «об’єктивних причин» для своєї бездіяльності).

Але і це не головна причина відмови постачати зброю Україні. Якщо вже бути зовсім чесними – наші бюрократи і не хочуть, щоби США нам надали озброєння. Бо… не зможуть вкрасти, не буде «відкатів»! Ви же знаєте «альфу і омегу» нашої влади, її, сказати б, Символ Віри: «нічого не робити просто так». Якщо ти на цьому не заробляєш – то навіщо це робити?

Крім того, забули ще одну причину назвати, чому нам не можна давати зброю: в українських еліт немає – ну нема і все! – варіантів, як тільки лягати під Росію.

Уся історія життя цієї псевдоеліти, вся історія її успіху пов’язана зі специфічним досвідом: «вкрав – випив – у тюрму». На жаль, ніхто у тюрму не сів саме через те, що ми досі є у сфері інтересів Росії. Ми з ними – в одній екзистенціальній площині, ми розуміємо життя, як і вони. Наш ідеал, – сила, наша віра – «не спіймали – не злодій», наша правда – «не заглядай у чужі кишені», «не треба заздрити просто « людина уміє жити!..».

Ці, що прийшли на зміну Януковичу – вони як малі діти! Вони не хочуть прямо так лягати під росіян, вони хочуть якісь «почесні умови»! Їм здається, що Янукович був дурень – не зміг так прокрутитися, щоб і з Заходом не посваритися, і перед Путіним прогнутися. Вони вірять, що зможуть і ЄС зі США мізки замилити, і Росію переконати, що «ось ми, найкращі ваші друзі!». А все інше – про «бандерівців», «реформи», «модернізацію», «диверсифікацію» – то «туфта» для внутрішнього вжитку…

Виступав на Генасамблеї ООН Обама, і, здавалося, все розтовкмачив і для наших, і для «їхніх» (росіян). У принципі, світ живе зараз зовсім не Україною і навіть не Сирією. Так, Сирія важливіша, там торгові шляхи, там справді сакральні території для світової цивілізації.

Але чому туди США не лізуть з усім гамузом? Які вони висновки зробили з іракських ескапад? Обама сказав: силою нічого не вирішиш; поки у тамтешніх народів немає ідей, як облаштувати життя без ІДІЛ – ІДІЛ нікуди не зникне. Ми повинні давати можливість жити всім, якщо ці «всі» не переходять за межі якихось загальноприйнятних норм. Але навіть якщо переходять – силою нічого не зміниш. Ми віримо у співпрацю всіх народів, тому йдемо назустріч Ірану, знімаємо санкції в обмін на відмову від продовження ядерної програми. Хоча ми бачимо, що Іран не хоче відмовлятися від ядерної програми. Але ми даємо їм шанс, як дали шанс Кубі. Приблизно щось таке говорив Обама у своїй промові в ООН.

Прецедент із Україною, за Обамою, страшний тим, що Росія могла ЦЕ зробити у бідь-якій іншій країні світу! Зверніть увагу: не тому що частину саме території України захопила Росія, а тому що ЦЕ може повторитися у будь-якій країні світу – ось що важливо.

Перед світовим співтовариством зараз набагато важливіші проблеми, ніж Україна і Сирія. На часі формат глобальної співпраці, на часі – зона вільної торгівлі США і ЄС. Саме в цьому розрізі треба розуміти реакцію Обами на зауваження журналіста Стівена Крофта про «виклик лідерству США» з боку Путіна. Обама говорив, що лідерство зараз може бути у сфері змін клімату, а не в анексії нових територій. Адже зараз перед світом постає енергетична проблема, нам потрібні нові джерела енергії, які припинять експлуатацію надр Землі, нам потрібні джерела енергії, які зупинять знищення біорозмаїття, нам потрібні джерела енергії, які дадуть можливість колонізувати інші планети і галактики… Ось так мислить лідер США. Для вирішення цих завдань потрібні зусилля і надзусилля всіх країн разом, потрібен глобальний економічний простір. Потрібно ще багато чого. А ви про Сирію та Україну…

Можливо, Президент США помиляється. Можливо, людство ще не готове до такої співпраці. Можливо, загрози, які несуть Сирія, Іран та російська агресія в Україні, недооцінюють. Але це щира позиція, а не клоунада Путіна в ООН. Цей чувак розповідає про необхідність створення нових джерел енергії – і в той же час роздмухує бійню в Сирії саме задля підвищення цін на нафту (і не тільки, звичайно).

Для США байдуже – залишиться Україна в орбіті Росії чи не залишиться. Якщо в Україні після втечі Януковича досі не змогли створити нової якості політичного життя, досі не з’явилось адекватних політичних лідерів, то кому така Україна потрібна? Якщо в Україні досі немає не те що розуміння, а навіть спроб осмислити – а як же далі жити із сепаратистами, терористами і колаборантами в одній країні – чому ці думки мають сушити голову Обамі?

З Росією все зрозуміло: їй вказали на її місце – регіональна держава, світова бензоколонка. Зась, будете переходити межу – будете биті санкціями. Розвалена Росія нікому не потрібна. Краще вже Україна під Росією, ніж повний розпад Росії. Все!

Так до чого тут Україна? А ні до чого! Тому треба розуміти, що і після Обами ніякий Джеб Буш зброю нам постачати не буде. Самим треба, все самим!

Позиція Обами і Меркель з Олландом, можливо, помилкова. Путін і Росія пропонують повернути світ в архаїку. Це Обама ідеаліст – вірить у дружбу між народами і прогрес. А якщо прогресу не буде?.. То, може, й правильно ось так, як каже Путін, по праву сильного ділити світ на сфери впливу і повертати світ у ХІІІ століття? І чому завдяки новим технологіям не створити нову реальність? Плюнути на соціальну державу, створити чітку градацію: вищі касти, нижчі касти, перманентна війна, як у «1984».

Жаль, Місяць досі не колонізували. Там можна було би побудувати рай для власників Землі та їхніх сімей, щоб навіть не бачити цих нужденних…

Сергій Сулим, журналіст

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ