Журналіст

Сергій Сулим: «Кому наплював у миску Лікарчук або чому влада завзято валить власний рейтинг»

Сергій Сулим
Сергій Сулим

22 вересня директора УЦОЯ (Український центр оцінювання якості освіти) Ігоря Лікарчука звільнили за його власним бажанням. Можна констатувати, що система ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) в Україні зазнала краху. Колишній керманич УЦОЯ уже разів десять заявляв ЗМІ, що ЗНО-2016, скоріш за все, не відбудеться: Володимир Винник – під слідством, сервери вилучені прокуратурою, працівники центру звільняються, грошей не вистачає…

У принципі, ЗНО – це єдина реформа, яка вдалася нинішній владі, реформа, яка справді сприяла знищенню корупції у школах та вишах. Було створено незалежний інститут оцінювання якості знань випускників шкіл та ліцеїв. Уперше тестування провели по всій країні й ми змогли отримати об’єктивну картину якості вітчизняної освіти.

Так результати виявилися неприємними. Ну не знає більшість опитаних, коли Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС! Ну не вчать у нас нормально іноземну в школах, навіть українську на базовому рівні не знають 10% випускників! А в «найкрутіших» школах навчаються далеко не найкращі учні. А що нового? Що тут дивного для країни, де статус учителя зведено до жебрака, до рівня слухняного раба місцевих начальників?

Лікарчук і його однодумці створили безпрецедентне – незалежний інститут оцінювання знань. Незалежний від бажань МОН, вишівської мафії, «багатєнькіх буратінок», які хочуть, аби їхні дітки отримували найвищі бали. Можливо, система оцінювання має недоліки? – Цілком ймовірно. Але всеукраїнська система оцінювання знань практично виключає корупційну складову при вступі до вишів. ЗНО дає можливість чітко з’ясувати, які навчальні заклади у нас справді достойні, а які – лише мають «крутих» учнів…

Здавалося б, нинішня влада, яку жорстко і обґрунтовано критикують за бездіяльність та імітацію реформ, мала би ЗНО-2015 підняти на щит. Могли би запустити хвилю піару: «Ось ми створили систему оцінювання знань за світовими стандартами!», «До вишів тепер вступатимуть тільки найкращі!», «Система липової вищої освіти буде знищена!», «Ось дивіться, які ми реформатори, ми піднімемо освіту на новий щабель!». І тому подібне в такому ж дусі. Щось таке мали би кричати усі наші «реформатори» із Кабміну і парламенту на всіх перехрестях. Але чомусь не кричать…

Замість цього, неоковирний «наїзд» прокуратури, звинувачення незрозуміло в чому, вилучені сервери, дві ручки й чашка без позолоти. На освітянській реформі при правильній розкрутці можна було би добре підняти рейтинг, та наші хлопці чомусь вибрали прокуратуру як найпотужніший чинник «плекання освіти».

Після всього, що відбулося, долю ЗНО прогнозувати насправді легко: знайдуть нового керівника УЦОЯ, він заявить: «Усе гаразд, ЗНО працює! Ще б пак, адже закон «Про вищу освіту», який 6 вересня набрав чинності, передбачає ЗНО обов’язковим при вступі до вишів…». І запустять нову систему. Як вона працюватиме? А дуже просто – якось по-хитрому, по українськи… Так, що і університетська мафія залишиться задоволеною, і діти «багатєнькіх буратінок». І правоохоронні органи не помітять нічогісінько незаконного.

Чому влада знижує собі рейтинг, і навіть те добре, що все ж робиться, завалює? Такі запитання можна поставити щодо багатьох дій нинішньої влади, і не лише у сфері освіти. Навіщо далеко ходити – Мосійчук! Я у Фейсбуці сотню «варіацій на тему» прочитав – чому переслідують «радикалів» і «Свободу», а злочини «регіоналів» не помічають, до стовпів режиму Януковича претензій немає? Це всіх бісить і дивує. «Ну як же так, – кажуть патріоти, – та якби посадили того ж Бойка з його вишками чи ще когось, це ж яка хвиля підтримки була б! Люди цього тільки й чекають, люди почали б довіряти владі, а це сприяло би проведенню змін в країні…

Здавалось би, очевидні істини. Але влада вперто обходить злочини «регіоналів», не помічає у себе під носом сепаратистів, зате слідчі СБУ і ГПУ виявляють просто геніальний «хист», коли справа доходить до людей, які робили Майдан!.

Здається, що усе це – лише верхівка айсбергу. Це лише яскраві факти, що знаменують нові тенденції у розвитку країни та її еліт.

Уже говорено-переговорено, що в Україні сформовано феодально-олігархічний лад, який не має нічого спільного з демократією. Клоунади, які спостерігаємо в парламенті чи Кабміні, насправді лише забезпечують законність та достатню міру легітимності анонімного прошарку власників України. І ось цей прошарок власників, зі своїми помічниками-міноритаріями, уже дійшов, скажемо так, у своїй «класовій свідомості» до розуміння спільних інтересів, які треба захищати попри внутрішні розбіжності. Ось так, під гомін розмов про «зростання громадянського суспільства», у нас сформувався панівний клас, який, до речі, чітко знає, чого хоче і має свій «проект України».

Зараз прийшли до влади люди, які здатні послідовно проводити політику захисту інтересів панівного прошарку. Тепер усі й усе, що не подобається власникам країни або бодай дратує їх, потрапляє «під роздачу». Причому влада діє хитро і послідовно, аби не викликати масового збурення суспільства.

Бо Янукович – він лише на білбордах був «послідовним», а реально постійно сахався з боку в бік. Якщо вірити Тарасу Чорноволу – в 2004 році справді думав про євроінтеграцію, загравав зі «Свободою», терпів ЗМІ, які, без сумніву, його сильно дратували, з журналістами загравав, водив Кисельова, Шустера і Ко до себе в гості, по пеньках стрибав… Ставленик Росії Табачник міг усю цю лавочку із ЗНО прикрити назавжди, та не прикрив. І головна помилка президента-втікача, яка йому вийшла боком, – почав лупити всіх підряд, і своїх, і чужих! Ну хто його просив саджати Луценка і Тимошенко? Адже це свої! Ці люди хоча й були політичними опонентами, належали й належать до того самого прошарку «власників України»! Через них проходили важливі фінансові потоки. А ідеологія нинішнього феодально-олігархічного класу має таку особливість: «Усі «наші» – поза законом, з ними не можна, як із простими смертними!». Цей неписаний договір виконували всі попередні президенти, порушив лише Янукович – і розплатився…

Ті, хто прийшов на зміну Януковичу, чудово засвоїли ці уроки. Вони «своїх» саджати не будуть. Так, можуть бути суперечки, навіть конфлікти. Ну, доведеться переможеному поділитися частиною бізнесу і гайнути за кордон до кращих часів, але не більше! Знищувати, втоптувати у лайно можна лише «чужих» – людей, які не вписані в систему.

Тому не варто чекати, що ось-ось почнуть нарешті саджати корупціонерів із когорти Януковича. Дзуськи, адже це – «свої»! Ну, може, колись задля окозамилювання перед західними партнерами, посадять за ґрати когось із колишніх «регіоналів» – хто подрібніше, повразливіше… А загалом усе, що зараз робиться, – це послідовна, чітка і логічна реалізація інтересів панівного феодально-олігархічного прошарку. Вони нарешті зрозуміли, яку Україну будують, і поступово прибирають усе, що може їм загрожувати або хоча би дратувати.

Система незалежного оцінювання? – Вона дратує нинішні еліти вже давно і серйозно. Адже жодна освітянська реформа не варта «однієї сльозинки дитини олігарха, яка не розібралася у тестовому завданні»! Та що це взагалі за дурниці з якимось «об’єктивним оцінюванням знань» у країні, де освіта і наука не потрібні, де успіху досягають зовсім не за рахунок знань?!.

Кажете «Свобода», «радикали»? Та це ж контрсистемні хлопці! Вони поза системою, крім того, партнери із Росії та ЄС давно просили якось вплинути на «екстремістів». Янукович іще міг терпіти позасистемні політичні сили, а зараз лафа закінчилася…

Так і з Шустером – ну, давно набрид, давно дратує, бігає з каналу на канал і для жодного угрупування «своїм» так і не став. Так навіщо він?

Із новенького – обшуки в ІТ-компаніях. Тут Янукович знову проґавив: вони ж там гроші практично чесно заробляють, та ще й завдяки своїм знанням і розуму. Це ж неподобство!  Треба, щоб усі гроші на «відкати» віддавали, а якщо не згодні – нехай вимітаються звідси в Штати чи ще куди, щоб тут ними й не пахло. Бо ІТ-індустрії теж немає місця в тому проекті, який зараз будується в Україні.

Так що скоро дізнаємося багато цікавого про те, якою має бути «Україна майбутнього» у мріях нашої «еліти», і чи кожному з нас конкретно є місце на цій території…

Сергій Сулим, журналіст

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ