Журналіст

Сергій Сулим: «Майдан, якого не було, суспільство, якого немає…»

Сергій Сулим
Сергій Сулим

У нас немає ні суспільства, ні – тим паче – громадянського суспільства. Якби воно було, ми б не жили в запаскуджених під’їздах, а якби було громадянське суспільство – Ахметов і Єфремов уже давно би сиділи.

Україна – failed state. Наша державність, започаткована в 1991 році, виявилася мертвонародженою. Ми примудрилися за 24 роки взагалі нічого не зробити. Анічогісінько!

Немає жодної сфери життя, жодної галузі, де був би хоч якийсь поступ. Заради справедливості: занепад почався з радянських часів, з середини 60-х.

Кажуть, що в нас – соціальна чи ще якась революція. Чого тільки не понавигадували: революція мережева і антиолігархічна, революція проти жлобства… Мовляв, Майдан – подія світового, космічного масштабу, новий спосіб співіснування між людьми, де височенний рівень солідарності, помножений на використання мережевих технологій, створює абсолютно нову якість функціонування спільноти; Майдан – це лише початок соціально-економічних революційних змін, внаслідок якого постане абсолютно нова, неолігархічна Україна, – країна вільних людей, заснована на абсолютно нових принципах, унікальна передова держава! Поки що ви бачите – кажуть адепти «української революції» – часткову реставрацію режиму Януковича: феодально-олігархічна система самовідновилася і хоче на новому витку закріпити станове суспільство, яке будували в Україні усі президенти. Але зміни невідворотні, запевняють оптимісти-революціонери, уже народилося нове покоління, в Україні створюється багато нового – організації, спілки, об’єднання, все це – зародки нового громадянського суспільства, яке скоро прийде на зміну потворним олігархічним конструкціям!

Облиште фантазії, всі ці зміни, всі ці теорії про Велику Українську Революцію – лише ейфорічні ілюзії. А правда про нас проста, неприємна і дуже некрасива, як Медуза Горгона. Просто усі ці роки ми деградували у всіх напрямках, дичавіли, занурювалися у «русскій мір» та іншу гидоту.

Деградуємо ми і зараз, причому з прискоренням. Деградує влада, деградують інститути, деградує все те, що можна називати суспільством. Можна книгу написати про археологію українського суспільства. Воно слабке, воно складається з купки багатіїв і всіх інших злидарів, бідняків, там є усе гопники, рагулі, маргінали, колоради, ватники, агресивні неадеквати і просто психи. Там немає лише одного прошарку – солідарного середнього класу із проектом майбутнього України! Там немає здорових сил, здатних до конструктивного переформатування держави!

А як же Майдан, запитаєте Ви? Та просто! Як борщ: його гріли – і він закипів. Янукович хотів стати як Путін, хотів знищити всіх олігархів. Тим це не сподобалося. Технологія вже відпрацьована. Величезне невдоволення пустили в потрібному напрямку, використали дурість і бикуватість «регіоналів». Коли напруження спадало – «борщ» знову підігрівали новим витком насильства. Потім дійшло до розстрілів, чорт-зна ким організованих, точніше організованих якимись чортами – і Янукович утік. Далі ви знаєте.

Майдан був технологічним, а загального суспільного спротиву НЕ БУЛО! Якби кияни хотіли, вони б вигнали Януковича швидко – достатньо було проявити солідарність і заблокувати життя столиці на кілька днів. А що робили кияни? – Вони сприймали Майдан як шоу. Ходили подивитися, як на виставу. З грудня по лютий Київ жив у шизофренічній реальності. Маріїнський парк, частина Липок, Хрещатик, Європейська площа – це територія революції. А далі, уже на Володимирській, усе гуде, Київ «гужує». Потім почалася війна, людей почали вбивати тисячами, але Київ і досі «гужує».

Майдан українці пережили як розвагу, як шоу, як виставу. Як ілюзію, з якої зробили висновок: «Ось які ми круті, сильні, волелюбні!..» А насправді залишилися такими ж, ба ні навіть гіршими, тому що тепер на Донбасі убивають наших друзів і близьких, хтось на цьому заробляє величезні кошти, винні за військові провали навіть не названі, ігри з Росією виходять за межі абсурду. А українське суспільство – НЕ ЗМІ-НЮ-ЄТЬСЯ! Споживацький ідеал, соціальна апатія. Ну так, іще більше невдоволення, і ще більша агресія…

А як же ті люди, які жертвували своїм життям, які боролися з режимом, викривали його злочини? Це все чудово, це все – видатні приклади героїзму, служіння тощо. Але з цього всього руху нічого не народилося. Оце проблема! Ми бачили і бачимо багато прекрасних прикладів і вчинків, але все це не змінило суспільну свідомість, не народило нового активного класу, групи чи об’єднання. Як і раніше, повторилася ганебна для України історія, коли прекрасні подвиги залишалися для літератури та історії – так би мовити, сходи до недоступної весни, як співав киянин Вертинський. Данко вирвав своє серце, але юрба цього не помітила і пішла далі ще в страшніші нетрі…

Останнє і головне. Надія, що невелика активна більшість переверне країну, в нинішніх умовах теж ілюзія і ейфорія самозаспокоєння. Не може активна меншість і нові державні інститути заснувати, і олігархів перемогти, і Росії відсіч дати. Та і ця активна меншість, яка складає всього 5, від сили 7 відсотків населення України. Це ті, хто волонтерствує, воює, намагається змінити корупційну систему – вони теж визнають, що не мають плану, не уявляють, що зараз робити!

Ми просто дуже сильно деградували і почали вже розкладатися. У нас не працює ні прокуратура, ні суди, ні економіка, у нас немає освіти. У нас немає в суспільстві потреби в науці і освічених людях. Наша держава у своїй дегенерації дійшла до стадії елемента, інкорпорованого в корупційну систему. Зараз ми просто вже не можемо проїдати запаси – нічого не залишилося. І вже немає чому розпадатися. А щоби просто зберегтися як народ і країна, ми повинні не вигадувати міфи про нашу «унікальність», «незламність» і наші фантастичні «успіхи», а робити те, що зробили багато народів ще кількасот років тому: будувати нормальне суспільство – із соціальними зв’язками, із традиціями, створювати механізми самозахисту і самоочищення суспільства. Але це вже зовсім інша тема.

Сергій Сулим, журналіст

Залишити коментар

11 КОМЕНТАРІ

  1. Это правда.А Союз не надо обкакивать,СССР сам себя обкакал. Столько в нем было зла и вранья и репрессий.НЕ надо говорить что советская власть-это счастье.Это было проклятье 70 лет советского режима.Простое проклятье,а Украина сегодня свободная,это иллюзия.Согласна на 200 процентов с автором

  2. Це наша реальність! A порохоботи труть, що ніби все норм.
    Рецепт, як зробити, щоб все було добре, є! Він описан у передостанньому реченні цього тексту! Але це вже інша історія, а нині все воно так, на жаль.

  3. Так ,десь так…все )(опа…чого можна хотіти: чи сподіватись від суспільства,яке їло 70 років локшину з вух,чи чинуш,які брехнею заробляють собі статки,приписували до статків економіки,щоб було що вкрасти додатково…зберігаючи відчайдушно створений ними “акваріум”,з безладом в голові -охайності у вбиральні не додасться…з совком ,окрім совка ,нічого не збудуєш! Як частка площі землі Україна нікуди не подінеться,а іншою стане тільки завдяки іншому населенню,можливо міграційні хвилі та природний відбір цьому сприятимуть,іншого шляху ,на жаль,нема.

  4. Різкокритична стаття. Як в знаменитому фільмі “…все пропало, шеф, все пропало…” До чого веде цей журналіст? Скласти руки? Здатися Путіну? Тому,що свої олігархи гірші за російських? А що особисто зробили ви, організували спілку незалежних журналістів? Викриваєте в пресі корупційні дії? Чи, може, когось з свого оточення переконали в тому, що потрібно не тільки говорити правду, але і боротися за неї конкретними діями і пропозиціями. Констатація того, що тільки 7% громадян щось роблять не приведе до збільшення їх кількості.
    Міц висновок – “пораженческая статья”

  5. 100%-я правда! Если все будет и дальше идти как сейчас, то в будущем нас, к сожалению, ждет еще один Майдан (страшный и беспощадный) либо еще хуже – гражданская война, настоящая, как в Сирии. А потом конец всему – надеждам на государственность, нормальную жизнь для детей и внуков, поколения выросшие на войне….

  6. Не стаття з чоловічою позицією, а банальна істерика. “Шеф, усьо пропало…” Совок про те, що хтось винний. Ясна річ, знову олігархи.

Comments are closed.