Бізнесмен і блогер

Сергій Запорожський: Російським лібералам бажаю програшу на виборах

Сергій Запорожський, блогер
Сергій Запорожський, блогер

Якщо чесно, то давно хотілося написати блог із практичними порадами для російської опозиції, на яку очікує нелегка битва з владою на осінніх виборах до Держдуми РФ. Із порадами, базованими на українських реаліях — де в кількох містах і регіонах хороший, а місцями й сенсаційний результат показали ті, хто зміг налагодити діалог із людьми, здавалося — невиліковно зараженими російською пропагандою.

Написання блогу відкладалося лише з однієї причини: хотілося зібрати більше матеріалу про справжні наміри російської опозиції. Зрозуміти її смисли. В першу чергу щодо зовнішньої політики Росії.

Зараз повний обсяг інформації отриманий, висновки зроблені й сформоване осіннє побажання. Дуже хочеться, щоб ЛДПР, КПРФ і «Єдіная Россія» здобули переконливу перемогу над «опозиціонерами».

Саме такий результат буде вигідний Україні. Можливо, звучить парадоксально. Але спробую довести, що це саме так.

На чому фокусують свою увагу російські ліберали? На тому, що треба більше займатися внутрішніми проблемами Росії, а не вчити вогнем і мечем жити інші країни. Посил вірний, але щойно справа доходить до конкретики, наприклад, до ситуації з Кримом — ліберали визнають незаконність приєднання півострова до Росії. Але вирішувати проблему Явлінський і Навальний хочуть «чесним референдумом». А Рижков заявив, що «це вже сталося, подобається це комусь чи ні». Мовляв — погано, але що тепер вдієш.

Так, є позиція лідера ПАРНАСу Михайла Касьянова про неминуче повернення Криму додому. Але він такий — один. Хоча, є ще депутат у бігах Ілля Пономарьов. Отже, двоє.

Решта починають викручуватися, коли відбувається конкретна розмова на кримську тему.

І що виходить. Так звані «опозиціонери» зараз почнуть розповідати російському народові про корупцію, про необхідність скорочення військового бюджету і збільшення витрат на соціальні програми, на медицину та освіту. У цілому, нічого нового.

А коли мова заходитиме про зовнішню політику, «опозиціонери» опускатимуть очі й повідомлятимуть, що «Крим наш», але все треба зробити по-розумному. Путін зробив все незграбно, а ми відшліфуємо.

Той самий Володимир Рижков чітко заявив, що осінні вибори будуть не про зовнішню політику — де Путін молодець, а про економіку — де Путін не молодець. І оцінив лише в 20% відсотків економічні збитки від санкцій щодо Криму. Заявивши, що Крим — не головна проблема Росії.

Тобто переважна більшість російських «опозиціонерів» крадене повертати не збирається. Вони лише хочуть отримати політичні дивіденди від падіння рівня життя російського народу, яке сталося, великою мірою, — через це саме злодійство.

А хтось чув від російських «опозиціонерів» заяви про те — що «добровольці», «відпускники» та ті, хто їх відправив на Донбас, мають бути покарані? А ті, хто постачав туди зброю і техніку? А хтось чув від «опозиціонерів» про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто, на думку «опозиціонерів», незаконно анексував Крим?

На ці теми вони мовчать.

І ось за кого голосувати тим росіянам, які беззастережно засуджують те, що накоїла російська влада за два роки в Україні, — абсолютно незрозуміло. А таких мільйони.

Немає політичної сили, яка пропонує конструктивний вихід із російсько-української кризи. Кризи, яку штучно створила Росія, наплювавши на всі міжнародні закони та договори.

І не треба змовницьки підморгувати ліберальним оком: «Дайте нам до Держдуми пробратися, а вже там ми заспіваємо іншу пісню». Це все від лукавого.

Так ось. У цій ситуації «добрий російський слідчий» Україні не потрібен. Нехай залишається злий. Він швидше доведе Росію до стану, який дозволить Україні повернути тимчасово втрачені території.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ