Бізнесмен і блогер

Сергій Запорожський: Вихід Порошенка до преси справив гнітюче враження

Сергій Запорожський, блогер
Сергій Запорожський, блогер

Прес-конференція Петра Порошенка залишила гнітюче враження.

Президент рік не розмовляв із широким пулом журналістів. І ось прийшов поговорити. Він спізнився на 15 хвилин. Потім 21 хвилину розповідав про те, що, на його думку, вдалося зробити за рік, а що ні.

Потім 80 хвилин відповідав на запитання журналістів.

Злободенних і гострих питань я почув лише три. Від Соні Кошкіної («Лівий берег»), Христини Бондаренко (Громадське ТБ) і Христини Бердинських («Новий час»).

У відповідях на них Порошенко вилив багато «води». А також дав зрозуміти, що свій бізнес він продавати не збирається (він його чекатиме до закінчення президентського терміну в трастовому управлінні). Ґенпрокурор Шокін й далі реформуватиме прокуратуру. І повідомив, що Саакашвілі не загрожує територіальній цілісності України. Хоча питала його Соня про можливу політичну загрозу, з боку Міхеїла.

Все інше переказувати немає сенсу. Кожен може подивитися, благо — часу це займе небагато.

Які висновки? Всі старі. Як мінімум, річної давнини.

Україна втратила з президентом Порошенком уже 1,5 року і попереду ще 3,5 років утрат. Якщо терпіння людей не вибухне раніше намічених виборів.

Петро Олексійович живе у власному світі, побудованому на договорняках — як з Путіним, так і з ЄС та США. До якихось певних проукраїнських дій його штовхають лише тиск суспільства та окремих ЗМІ. Наприклад, як у питанні з електроенергією для Криму.

Порошенкові не цікава цілковита й беззастережна перемога над російським окупантом із поверненням під контроль України всієї захопленої території. Його цікавить виконання Мінських угод.

Петро Олексійович готовий заради схвального слова з боку ЄС звільнити ледве дихаючу бензоколонку «Росія» від санкцій і повернути Україну в минуле. До дискусії з «повсталим» Донбасом про дідів, російську мову та іншу лабуду. Тільки вже не в інтернеті, а в телевізійних студіях — де будуть присутні амністовані покидьки й виродки.

Порошенко в кінці сказав, що Україні допомагає Бог. Так, справді, допомагає. Але президент України відкидає цю допомогу. Замість того, щоб добити окупанта економічно, він педалює виконання Мінських угод. Та ще й із якимись тимчасовими графіками виконання окремих пунктів.

Російська нафта нижча за 30. Медведєв і Путін вже відкритим текстом говорять, що все… То тягни час! Продовжуй угоду до безкінечності. Забалакуй як завгодно «Мінськ-2». Висувай умови про повне припинення стрільби та обмін УСІХ полонених. А вже потім — голосування в Раді щодо змін до Конституції. Переконуй ЄС і США, що так правильно насамперед із гуманітарної та людської точки зору.

Але все це не треба Петрові Порошенку… Він так і сказав, що у нього немає завдання зробити Росії погано. Ось так.

І ще соромно за українських журналістів. Адже з ними навряд чи Адміністрація президента узгоджувала запитання. Проте щось потрібне для країни запитали лише троє дівчат.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ