Бізнесмен і блогер

Сергій Запорожський: За ширмою Венеціанської комісії

Сергій Запорожський, блогер
Сергій Запорожський, блогер

Коли слухаєш байки нинішньої влади про те, що все треба робити за буквою закону, і що Венеціанська комісія не схвалить то-то й те-то, що в нас поганий КПК, і це дає змогу злодіям і злочинцям виходити під заставу, — згадуєш період з 21 по 23 лютого 2014 року.

21 лютого Верховна Рада декриміналізувала статтю, за якою Юлію Тимошенко відправили до в’язниці. Адвокат Сергій Власенко повідомив, що необхідне ще рішення суду, і Юлія Володимирівна вийде на волю.

Згідно із законом, крім рішення суду, потрібно було, щоби цей закон підписав спікер Ради і президент.

22 лютого Тимошенко о 17.40 покинула ЦКЛ № 5. Якщо не помиляюся, ніякого рішення суду не було. Крім Європейського про її незаконний арешт.

Але облишимо суд. Лише о 17.10 цього ж дня Рада ухвалила постанову про самоусунення президента Віктора Януковича від конституційних обов’язків. А в.о. президента призначила Олександра Турчинова лише наступного дня.

Тобто о 17.10 Янукович уже не президент (зі всіма юридичними питаннями стосовно цього рішення Ради), а через 30 хвилин Тимошенко вже на волі. Але ж в.о президента з’явився лише 23 лютого, і саме тоді міг бути підписаний закон про декриміналізацію.

А ще 22 лютого Рада прийняла постанову «Про організаційні питання, пов’язані з введенням в дію акту про відновлення дії Конституції України 2004 року». Як пояснив перед голосуванням новообраний спікер Олександр Турчинов, цю постанову необхідно було ухвалити для введення в дію Конституції-2004, оскільки президент України Віктор Янукович не підписав відповідний закон, ухвалений у п’ятницю 21 лютого.

І в період з 21 по 23 лютого 2014 року Верховна Рада багато чого ще наголосувала. Стенограми є в інтернеті.

І ось що цікаво. А якщо ці дні законотворчості запропонувати оцінити Венеціанській комісії? На підставі української Конституції та законів, які діяли на той момент. Якою буде її відповідь? Навряд чи позитивною.

Але хіба є у громадян України (виключно з колаборантами) претензії до того, що в ті дні зробили депутати? Ні. Бо тоді закон справедливості просто максимально формалізувався у рішення легітимної Ради. І це влаштовувало всіх. У тому числі європейську спільноту.

Але варто було людям відійти від Ради, розійтися з Майдану по домівках — і депутати, уряд та президент знову згадали про Венеціанську комісію…

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ