Соціологи дослідили ставлення українців до Голодомору 1932-33 років

38860
Згідно з опитуванням, мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст

72% громадян України погоджуються із твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу. Не погодились із цим твердженням 14% українців, не визначились – 14%. Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2016 року.

Твердження, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу, поділяють практично всі жителі Заходу країни (97%), більшість опитаних Центру (78%), майже дві третини Півдня (57%) та трохи менше половини Сходу (48%).

Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (79% проти 68%). Серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези – 83%, в той час як серед тих, хто вважає рідною російську, – 47%.

У віковому розрізі кількість тих, хто підтримує тезу про Голодомор-геноцид, коливається від 70 до 75%. Водночас простежується різниця у кількості противників цієї тези у вікових групах: чим старші опитані, тим їх більше.

Серед прихильників євроінтеграції тих, хто погоджується, що Голодомор 1932-1933 був геноцидом 86%, серед противників майже удвічі менше – 48%. Подібна тенденція і серед тих, хто за чи проти вступу до НАТО (91% проти 53%).

Натомість респонденти, які підтримують вступ до Митного Союзу менш схильні до підтримки визнання Голодомору геноцидом.

Цікаво, що ностальгічні настрої за СРСР не мають вирішального впливу на ставлення опитаних до сприйняття Голодомору як геноциду. Так, 59% тих, хто жалкує про розвал Радянського Союзу у 1991 році все одно погоджуються з тим, що Голодомор був геноцидом. Серед тих, хто не жалкує, таких 85%.

Як відомо, 26 листопада в Україні та в 32 країнах світу вшанували пам’ять людей, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років.

 

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ