«Справа 31 серпня»: що змінилося за рік?

11
31 серпня 2015 року біля будівлі Верховної Ради, після ухвалення в першому читанні змін до Конституції, почалися сутички між мітингувальниками і правоохоронцями

Минув рік від часу сумнозвісного засідання Верховної Ради України, під час якого депутати у першому читанні ухвалили закон про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Найбільш резонансним було питання надання особливого статусу окупованим російськими військами територіям Донбасу. Реакцією на такі дії стали масові протести, в результаті яких понад сотня осіб отримала поранення, четверо правоохоронців загинули, а десятки активістів були затримані, пише Вголос.

За цей час відбулася майже сотня судів і допитів підозрюваних та затриманих. Зокрема, у справі Гуменюка призначено близько 20-ти засідань щодо обрання міри запобіжного заходу. І близько 15-ти із них переносились із різних причин. Схожа ситуація і у Крайняка. Також протягом року відбулося безліч різних акцій на підтримку «захисників Конституції».

1472545593_13
Ігор Гуменюк досі залишається під вартою. Його звинувачують у тероризмі

Тим часом Генеральна прокуратура України розділила це кримінальне провадження на декілька справ. Кримінальне провадження відносно чотирьох, а саме Ігора Гуменюка та  Ігора Олійника, які були працівниками МВС, а також  Мельничука та Сергія Крайняка, яких ГПУ вважала причетними саме до теракту, вона  забрала собі для проведення розслідування. Справу щодо всіх інших за підозрою у масових заворушеннях та опір працівникам правоохоронних органів залишили для розслідування в  ГСУ МВС (тепер вже ГСУ Національної поліції).

1472545645_rhfкрайняк
Сергій Крайняк

На хлопців, які перебували у стінах ізолятора тимчасового тримання, постійно чинили тиск. Про це неодноразово говорили їхні адвокати, писали звернення до прокуратури.

«З першого дня перебування в ІТТ слідство чинило тиск на мене всіма можливими способами, щоб я взяв вину на себе і також дав неправдиві свідчення щодо керівництва ВО «Свобода». Не гребували ніякими методами: це були погрози фізичною розправою мені і моїм рідним, побої в камері оперативними працівниками, яких до мене підсадили, постійний психологічний тиск з боку слідчих. Після побиття в камері вели до слідчих, які говорили: мовляв, все закінчиться, щойно я візьму провину на себе, а якщо ні, то не гарантують збереження мого життя і здоров’я. Скарги адвоката в прокуратуру також не дали жодного результату. Вони намагалися будь-яким чином змусити мене взяти вину на себе, щоб хоч якось підтвердити брехливі заяви влади, яка насправді найбільше була зацікавлена у провокаціях 31 серпня», – розповідав на судових засіданнях головний підозрюваний Ігор Гуменюк.

Варто зазначити, що ГПУ, розслідуючи свою частину справи, закрило провадження  відносно Мельничука та Олійника за відсутністю в їхніх діях складу злочину. Остаточно обвинувальний акт вручений І.Гуменюку за ч.3 ст. 258 КК (тероризм), ч.1 ст.263 КК (незаконне поводження із вибуховими речовинами ), ч.2 ст.342 КК України (опір працівникові правоохоронного органу) та С.Крайняку за ч.3 ст.258  КК України (тероризм). Закрили справу  в частині обвинувачення в частині ст. 348 КК України.

Стосовно справи, що розслідувалась ГСУ МВС (Національної поліції України), то там було понад 30 обвинувачених. Стосовно половини підозрюваних  провадження закрили, також перекваліфікували підозру щодо більшості затриманих, які залишились, із частини 2 ст. 294 КК України на ч.1 ст. 294 КК України, тобто  з особливо тяжкого злочину на тяжкий з нижньою межею покарання 5 років.

Це дає можливість, у разі винесення обвинувального вироку, застосувати ст. 75 КК України. Тобто, із урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших  обставин справи, суд може дійти висновку про можливість виправлення засуджених (якщо визнає, що вони винні і їх треба засудити) без відбування покарання та  ухвалити рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Згідно із законом, випробування може бути  на термін  від 1 до 3 років.

Варто зазначити, що представники звинувачення мають «секретного свідка».

«Є такий собі свідок Іванов – підставна особа, яка через натовп людей змогла побачити (напевне із рентгеном в оці), що саме Гуменюк кидав гранату. Розпізнала, що це була саме  граната, а також запам’ятала та впізнала по фото Гуменюка, який був у масці. Цей свідок тепер засекречений», – розповів адвокат Гуменюка Олександр Свиридовський.

Також він розповів, що Крайняка та Гуменюка тримають під арештом на відміну від інших підозрюваних через те, що їм інкримінують ст. 258 КК – тероризм. За цією статтею кримінальний процесуальний кодекс не передбачає іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою.

Наразі Апеляційний суд Києва визначив підсудність справи щодо тероризму за Шевченківським районним судом м. Києва, справи щодо масових заворушень – за Подільським районним судом м.Києва. На 30.08.2016 р. призначено підготовче провадження по справі з тероризму. Головуючий суддя: Щебуняєва Л.Л., суддя-учасник колегії: Голуб О.А., суддя-учасник колегії: Мєлєшак О.В.

До слова, суддя Щебуняєва Л.Л. – колишня голова  Харцизького міського суду Донецької області, переведена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва. Відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень, здійснювала судочинство на окупованій території в Харцизькому  міському  суді Донецької області до 12 серпня 2014 р. та прийняла на окупованій території 203 процесуальних рішення.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ