Станіслав Зозуля: Про якісну модель освіти

Станіслав Зозуля, блогер
Станіслав Зозуля, блогер

Добре бути багатою країною. Можна собі дозволити багато «зайвого» в державному бюджеті, при цьому залишаючись розвиненою і багатою країною.

Маючи при цьому культуру несприйняття до корупції, як Швеція, можна влаштувати собі «свято життя» і мати державні витрати >50% ВВП, з них близько 8% перерозподіляти на освіту.

Але подібні витрати зовсім не обов’язкові навіть для розвиненої країни. Сінґапур, що за 40 років сумарно ніколи не витрачав більше 20% ВВП, а на освіту – лише 3%, дає дітям кращу математичну підготовку серед всіх інших країн. (Про це свідчить тестування знань математики 15-річних школярів в 2016 році).

Що стосується України. Наші державні витрати наближаються до шведських: неприпустимі для країни, що розвивається 48,1 від ВВП і 5,4% державних витрат на освіту, при цьому ми пропускаємо вперед шведських однолітків, а також польських, не кажучи вже про тінейджерів із Сінґапуру, Ґонконґу, Південної Кореї та інших азіатських країн.

Державні витрати України не лише величезні, але на прикладі витрат в галузь освіти, і вкрай неефективні.

Підвищення якості державної освіти має йти пліч-о-пліч з роздержавленням шкільної та вищої освіти. У сфері освіти держава повинна залишити функцію розподільника, роблячи перехід до функції управління і спрямування. Якісна модель освіти не має нічого спільного з великим і роздутим бюджетом Міносвіти – цьому нас «вчить» сінґапурська модель.

Джерело: Станислав Зозуля

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ