Світлана Поваляєва: Я не слухала «Машину врємєні» навіть у школі

Світлана Поваляєва, письменниця
Світлана Поваляєва, письменниця

Я хочу заявити про дискримінацію мого світогляду, моїх художніх смаків та естетичних уподобань.

Щораз, як мова заходить про заборону російського «інтелектуального» продукту, мені в пику — наче самим Ісусом, наче неспростовною космічною істиною і культурною максимою, — тикають Грєбєнщіковим, Макарєвічєм, Пушкіним і Звягінцевим. Так, ніби апріорі, беззаперечно Земля наразиться на небесну вісь, якщо вищеназваних не буде в українському просторі.

Так от: незалежно від того, будуть вони чи ні, — я належу до тих людей, які НЕ зростали на творчості названих персон, яким творчість названих персон НЕ подобається і які спокійно без неї проживуть так само, як жили до цього моменту.

Я не слухала «Машину врємєні» навіть у школі. Я була на концерті БГ один раз за завданням редакції як журналіст. Я не слухала БГ у своїй гіповій юності. Мене абсолютно не чіпає творчість Звягінцева. А на Пушкіна у мене алергія з дитинства.

Особисто для мене не станеться жодної катастрофи, якщо цього всього в Україні не буде (а насправді в офіційному інформпросторі — й так нема). І, я думаю, таких людей, як я, досить багато.

Припиніть нам тикати в морду цього свого грєбєнщікова.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ