Світові ЗМІ міркують, хто посяде місце Карімова

Путін, карімов
Зміну керівництва в Ташкенті Путін може сприйняти як шанс для пострадянської реінтеграції

Узбецький диктатор-ветеран Іслам Карімов помер, і найбільш густонаселена країна Центральної Азії занурилася в смуту і політичну невизначеність, пишуть кореспонденти The Guardian.

Колишній радянський лідер Міхаіл Горбачов, який призначив Карімова 1989 року, сказав, що він був «компетентною людиною з сильним характером».

«У Карімова немає офіційного наступника. Найімовірнішим кандидатом видається давній прем’єр-міністр Шавкат Мірзіяєв», – пишуть журналісти. Ще один претендент – міністр фінансів і віце-прем’єр Рустам Азімов. Багато хто припускає, що про нового президента домовляться еліти країни, поставивши на перше місце власні економічні та ділові інтереси, йдеться в статті.

«Малоймовірно, – пишуть кореспонденти, – що 31-мільйонна країна стане демократичнішою після чверті століття репресій, страт ув’язнених і непохитного авторитарного правління. Навіть за стандартами регіону Карімов жорстко реагував на прояви інакомислення».

2005 року його війська розстріляли сотні демонстрантів в Андижані. Масове вбивство призвело до розриву відносин із Вашинґтоном, який раніше розглядав Узбекистан як стратегічного партнера в боротьбі з тероризмом.

Попри зв’язки з Росією, до намірів Кремля Карімов ставився з підозрою, продовжують автори. За словами американських дипломатів, він різко критикував російські спроби сформувати царину впливу в «близькому зарубіжжі» та сердився через «слов’янську пихатість росіян».

Наразі нічого невідомо про місце перебування старшої дочки Карімова Ґульнари, яку довгий час вважали потенційним наступником батька. Деякий час тому Карімову взяли під домашній арешт, нагадує видання.

Водночас, оглядачі The Financial Times вважають, що потенційні наступники Карімова вже домовилися про те, хто посяде його місце. Але якщо зміна влади буде погано організована або оскаржена, вакуумом можуть скористатися угруповання радикальних ісламістів, а нестабільність може перекинутися на сусідні країни.

Можливо, також почнеться суперництво зарубіжних держав за вплив в Узбекистані. Карімов «урівноважував інтереси, відкидаючи спроби пострадянської реінтеграції, які намагається реалізувати Росія», але зміну керівництва в Ташкенті Путін може сприйняти як шанс для себе, міркують автори статті. Для Китаю Узбекистан – обнадійливий ринок, для США він слугував коридором для постачання військ в Афганістані.

«Хай хто би став новим лідером, якщо ця людина зуміє стати наступником Карімова і врівноважити чинники натиску, вона навряд чи (принаймні, перший час) буде значно менш авторитарним правителем, аніж Карімов. Тому Захід постане перед колишньою невтішною дилемою – «Чи потрібно ставити стратегічні інтереси вище за підтримку прав людини?». У делікатній обстановці Центральної Азії геополітика, імовірно, візьме гору», – прогнозує газета.

Як повідомляв Інформаційний Акцент, 2 вересня, після майже тижня невизначеності, уряд і парламент Узбекистану поширили офіційне повідомлення про смерть президента країни Іслама Карімова.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ