Святослав Кутняк: Грошей нема, але ви тримайтесь…

Депутат Київради Святослав Кутняк
Депутат Київради Святослав Кутняк

Дивно натрапляти на звіти нинішніх очільників міста щодо повного забезпечення опаленням шкіл, лікарень та практично всіх житлових будинків. Ще минулого тижня 11 будинків мікрорайону Татарка і школа №1 мали холодні батареї через давно всім відому проблему. Корінь зла, як завжди, лежить у тих, хто намагається заробляти кошти на киянах, а саме в приватній котельні, яка опікується вищезгаданими будинками. Ім’я їй – «Бонвояж».

Як би мене не переконували керівники цієї котельні у тому, як вони опікуються будинками і школою, закріпленими за нею, – не вірю жодному слову. Все частіше стає бридко слухати заздалегідь заготовлені промови, як у них все прекрасно. У них, може, й так, а от люди, які стають заручниками ситуації, страждають через їхнє «прекрасне» становище. Висновок, який я зробив із власного досвіду і побаченого в місті за останні роки, полягає у тому, що приватна котельня або будь-яка інша приватна фірма, яка надає комунальні послуги, в першу чергу керується отриманням прибутку – і крапка. На людей їм плювати, головне – гроші.

Взірцевий приклад – злощасний «Бонвояж», та й Київенерго, яке знаходиться в руках Ахметова, щодня підтверджує цю тезу. Дана проблема має дві боки медалі. З одного, це приватний бізнес, з іншого, провина цілком і повністю лежить на совісті очільників міста, які дозволяють таку вакханалію постачальника послуг. Ще в червні 2016 року в рамках круглого столу в департаменті ЖКГ я організував робочу групу з проблеми котельні «Бонвояж», де ми з мешканцями мікрорайону доводили і Шевченківській адміністрації, і керуючій компанії, і самому департаменту («Бонвояжу» щось доводити було марно), що буде, якщо й надалі закривати очі на цю проблему. Як проблемна котельня може позначитися на умовах життя киян вже завтра.

Нехтування даною проблемою недовго лишалося без наслідків – люди більш ніж півроку просиділи без гарячої води. Попереду чекав опалювальний сезон, і чим менше до нього лишалося часу, тим інтенсивніше мені доводилося порушувати це питання. Але знову – «в штангу». Замість того, щоби вирішити цю проблему раз і назавжди і хоч раз дослухатися до здорового глузду та вимог громади, влада знову живе за принципом «а якось минеться…». Ще рік тому я пропонував перепідключити 11 будинків і школу до комунальної районної котельні шляхом перекладання мереж. Не почули. В червні на робочій групі я повторив пропозицію, яку ще озвучив рік тому. Не почули.

Тепер, коли вкотре більше 1000 киян залишилися без тепла, керівництво міста погодилося – треба щось робити, але розповідають, що «немає грошей». Я б, звісно, міг у це повірити, якщо б не бачив, як кожної сесії Київради провладна більшість хизується профіцитним бюджетом в 1, 2, 4 мільярди гривень, який, напевно, тільки «УДАРений» мер та його свита і відчувають, а для киян, як завжди, «дєнєг нєт». 21 жовтня я разом з народним депутатом Юрієм Левченком провів зустріч із мешканцями будинків, які постраждали і продовжують страждати від «Бонвояжу». Розділяючи їхнє обурення, ми, по-перше, прозвітували про те, що ми зробили для повернення тепла в квартири, а по-друге, просто розповіли, що діється на рівні міста з цією злощасною котельнею.

На зустрічі з мешканцями я пообіцяв, що зроблю все можливе, аби кошти, потрібні для перепідключення будинків, були закладені в бюджет на 2017 рік.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ