політичний експерт

Тарас Загородній: Радянські фільми виховують інфантилізм

Тарас Загородній, політичний експерт
Тарас Загородній, політичний експерт

Гуманітарний віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко закликав українців нарешті відмовитись від «колективної «Іронії долі». Зі скепсисом ставлюся до Кириленка, але тут він абсолютно правий.

І не тільки тому, що в цьому фільмі знімалася Тализіна — яка верещала від захвату, коли її країна злодіїв і вбивць забирала Крим. Є великі питання до усього радянського кінематографу і того, які установки дає він. Радянські стрічки виховують інфантилів і конформістів, які не можуть собі допомогти в житті. Лукашин в «Іронії долі» у 40 років живе з мамою (!!!). Таких персонажів у американських фільмах в позитивному контексті, наприклад, я не бачив.

Краще вже дивитися «Сам удома». Там дитина демонструє більше дорослої поведінки, ніж радянський інфант Лукашин.

Згадайте, приміром, другу серію стрічки «Москва сльозам не вірить». Успішна жінка бігає за якимось невдахою алкоголіком-інфантилом, який комплексує щодо її високої зарплати і успіху та принижує її. І тікає, надувши губки. При цьому нормальним вважалося, що вона не вигнала його, а бігає за ним і просить повернутися. І повинна терпіти його істерики.

З радянського кіно я ще більш-менш можу сприймати фільми, створені після 1985 року. Наприклад, «Убити дракона» — шикарна робота на всі часи.

Раджу краще переглядати американські різдвяні комедії, ніж це радянське сміття. Навіть якщо звик до нього з дитинства.

 

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ