Віктор Лешик: Бракороби серед нас

Віктор Лешик, журналістСеред слів недавнього минулого, котрі зникли, є слово «бракороби». Для молодших поясню. В СРСР все було «отлічно», але зустрічалися «отдєльниє нєдостаткі». Серед них абсолютно не придатні для вживання товари народного споживання: одяг, взуття, машини, домашні прилади, будівельні матеріали…

Щоб не визнавати свою феодальну відсталість у технологіях, металургії, машинобудуванні… все списувалося на криворукість окремих робітників (не дай боже сказати, що весь «совєтскій» робітничий клас криворукий). І, щоправда, криворуких вистачало також (хоча ПТУ, про відродження яких зараз знову багато говорять, були на кожному кроці)

1Згодом до нас навезли зарубіжний ширпотреб, учорашні криворукі стали цим на базарах криворуко торгувати – типова конструкція від продавця сантехніки: та що ти не знаєш що таке «американка»?!

І слово «бракороб» потихеньку зникло, бо майже нічого свого не виробляли. Але пам’ять і кон’юктура іноді нагадують і штовхають: ану, давай! І що? Вітчизняне воно ж дешевше, купляєш той же кран під полив, зроблений десь у Кіровограді з металічного порошка – воно й сезону не тримається. Або нещодавно купив зернороздрібнювач – поставили закороткі шпильки, замінити решето просто мука, довелось замінювати на свої.

Отож, бракороби нікуди не поділися, просто у них зараз не те, що в СРСР – до біса прав і нестримне бажання отримувати зарплату, як у Європі…

Джерело: Viktor Leshyk

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ