Віктор Небоженко: Помста Саакашвілі

Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»
Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»

Рік тому я у ФБ попереджав, що політична кар’єра Саакашвілі в Україні триватиме не більше трьох років. Мені не повірили. Його рейтинг довіри швидко зростав і думати про майбутнє епатажного колишнього грузинського президента було якось не прийнято. І ось відставка, яка так і не стала сенсацією. Ніхто не винен в його відставці. Головна причина була в самому Саакашвілі.

Головна проблема Саакашвілі полягала в тому, що він так і не вирішив для себе, чим йому займатися в Україні або в Грузії. Після виборів в Грузії Саакашвілі розраховував повернутися у велику політику і розповісти одеситам і Порошенку, що він про них думає. Але його партія на парламентських виборах не домоглася влади в Грузії, тож, йому довелося залишитися в Україні. Але в Україні Саакашвілі цілий рік метався між двома політичними проектами.

З одного боку, його підтримував Захід, він хотів стати найкращим губернатором України і за допомогою МВФ перетворити Одесу на епіцентр політичних соціальних і економічних реформ. Передбачалося, що попри консервативний Центр (Київ), інші регіони потягнуться за прогресивною Одесою.

Одеський регіон під керівництвом Саакашвілі повинен був стати передовим у боротьбі з корупцією. Але, тоді незрозуміло навіщо треба було 26-річну красиву львів’янку призначати на посаду найбільш корумпованої митниці України. І таких «незрозумілостей» в рішеннях Саакашвілі багато.

З іншого боку, Саакашвілі активно виступав в загальнонаціональних ЗМІ, підіймаючи собі рейтинг і успішно формуючи імідж антикорупціонера і реформатора. Маючи високий загальноукраїнський рейтинг довіри, він міг би легко стати лідером загальнонаціонального антикорупційного та реформаторського руху. Але час минав, а загальноукраїнський прогресивний рух на чолі з Саакашвілі так і не з’явився. Іншими словами, за час перебування в Україні, Саакашвілі не зміг домогтися істотних результатів ані на посаді одеського губернатора, ані на загальнополітичній сцені. Бурхлива і скандальна діяльність Саакашвілі дуже не подобалася Президенту Порошенку. Але Саакашвілі занадто вірив своєму другові президенту України, який знайшов йому іншу роботу.

Спочатку він посварив Саакашвілі з прем’єр-міністром Яценюком. А далі – більше. Особливо добре у Саакашвілі вийшла запекла боротьба, також на прохання президента Порошенка, перш за все, із забіякуватим олігархом Коломойським, а потім з міністром МВС Аваковим. Потворні публічні сцени конфлікту губернатора Саакашвілі і міністра МВС Авакова вразили всіх і принесли справжнє задоволення автору цієї п’єси – президенту Порошенку. А зараз президенту Порошенку Саакашвілі не потрібен – ані як боєць проти його політичних ворогів, ані як губернатор. Він став заважати майбутнім політичним планам президента і комерційним інтересам його оточення.

Саакашвілі гостро переживає зраду президента Порошенка, який клявся йому у вічній дружбі і всебічній підтримці. Але він сам винен. У нього були прекрасні шанси стати повноцінним українським політиком з потужною західною підтримкою, але він захопився інтригами Адміністрації президента України і розгубив весь свій імідж. Ще один конкурент Порошенка на виборах згорів. Саакашвілі став не небезпечним і не потрібним Порошенку. В якості помсти Саакашвілі тепер буде нещадно критикувати свого колишнього друга Петра Порошенка, поки щось не почне йому загрожувати позбавленням українського громадянства і депортацією у ворожу Грузію. Все одно за кілька місяців Саакашвілі, зализавши рани і отримавши підтримку Заходу, знову кинеться в бій. Але вже в новій ролі. А президент Порошенко, використавши Саакашвілі, отримав собі ще одного солідного політичного противника в дуже невдалий для себе час.

Джерело: Виктор Небоженко

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ