Віталій Касько
Віталій Касько, колишній заступник генпрокурора України, адвокат

Законопроект, яким Верховна Рада сьогодні дозволила призначити на посаду Генпрокурора Юрія Луценка, має ще декілька цікавих норм. І лише одна з них має стосунок до реформування прокуратури – це можливість призначати прокурорами в регіональні і генеральну прокуратури людей з юридичним, а не лише прокурорським стажем (правники з-поза системи зможуть претендувати на вакантні посади).

Але ж цього не достатньо. Якщо вже вирішили вносити зміни в закон, то треба було підійти до цього ретельно. Бо навіть проблема контрольованого прокурорського самоврядування законом не вирішена остаточно, і «обрані» під пильним контролем Шокіна-Севрука органи зможуть поновити свої повноваження через суд, як це успішно роблять люстровані прокурори.

В той же час, з ухваленого законопроекту 4645 зникли норми про обов’язкове проведення конкурсів на посади в генеральну і регіональні прокуратури, які були в проваленому напередодні законопроекті 4469. Відкриті для зовнішніх кандидатів конкурси на всі посади життєво необхідні для перезавантаження відомства.

Вірогідно, відмова від закріплених законом конкурсів – результат політичних домовленостей, щоби законопроект таки зміг набрати необхідну кількість голосів. Так само результатом політичної домовленості є норма про першого заступника Генпрокурора, якого мають призначати на строк повноважень самого керівника ГПУ. Очевидно, що це просто розподіл портфелів між двома фракціями коаліціі.

У новопризначеного Генпрокурора, однак, навіть в цих непевних законодавчих рамках залишається можливість власним рішенням повернути прокуратуру на рейки реформ. Але як показує досвід, політичної волі для цього дуже бракує…

Джерело: Віталій Касько

БЕЗ КОМЕНТАРІВ