«Владімір Аравійський» готується до вирішального удару – ІноЗМІ

putin
Москва своїми авіаударами, як колись у Грозному, може повернути Сирію у кам’яну добу

Росія пропонує повстанцям Алеппо здатися до п’ятниці, 4 листопада. Західні ЗМІ аналізують пропозицію Кремля та намагаються зрозуміти, який зиск з цього матиме президент РФ Владімір Путін.

«Росія закликала повстанців, які борються в Алеппо, здатися до п’ятниці, запропонувавши продовжити мораторій на авіаудари», – повідомляє кореспондент The Financial Times.

Москва, яка місяцями здійснює бомбардування на підтримку сирійського президента Башара Асада, повідомила повстанцям, що вони можуть вийти неушкодженими і зі зброєю з 9.00 до 19.00 в п’ятницю двома коридорами. Мирні жителі, зокрема, поранені городяни, зможуть вийти шістьма іншими, нагадує оглядач.

Повстанці відповіли, що замість цього хотіли б провести переговори про відступ Росії.

«Якщо вона (Москва) щиро говорить, що намагається принести мир, тоді вона повинна вести переговори з повстанцями про свій відступ з сирійського театру військових дій в порядку, що дозволяє їй зберегти гідність», – сказав Ясер Альюссеф з «Нур ад Дін аз-Зінкі».

«Ми не зацікавлені в односторонньому перемир’ї, оголошеному Росією. Ми тільки починаємо наші операції з прориву облоги і вже досягли суттєвих успіхів», – додав він.

«На Заході багато хто бачить в оголошеному режимі припинення вогню останню пропозицію мирному населенню і повстанцям залишити Алеппо, перш ніж сирійська армія і російські ВКС завдадуть по місту вирішального удару», – пише Kurier.

«Очікується, що кораблі авіаносної групи ВМФ Росії прибудуть до берегів Сирії 4 листопада. Цього дня в Росії відзначається одне з основних державних свят, – зауважує журналіст видання. – Свого часу радянські генерали напередодні подібних свят були змушені без особливої потреби відправляти за наказом Сталіна солдатів на штурм фортець і зазнавати тяжких втрат».

Москва усвідомлює, що спричинить ще більше жертв як серед мирного населення, так і серед противників режиму. Але Кремль не боїться протидії: Захід не хоче подальшої ескалації напруженості, вважають експерти.

Російський колумніст Міхаіл Ростовський каже, що Москва своїми авіаударами, як колись у Грозному, може повернути Сирію «назад у кам’яну добу».

Водночас американське видання The New York Times вважає, що сирійська політика адміністрації Обами провалилася під натиском жорстокого наступу на Алеппо сил Асада та Росії.

Автор статті наголошує, що для просування політики США в Сирії необхідно вийти за рамки дискусії про безпілотні зони.

Дамаск і Росія стверджують, що режим Башара Асада представляє законний, суверенний уряд Сирії, пише оглядач. Минуло п’ять років відтоді, як Обама – цілком обґрунтовано – відмовив Асаду в легітимності, але США й інші країни і далі ставляться до Асада як до президента Сирії. Автор закликає Вашингтон визнати інший уряд, як законного представника сирійського народу.

«Кращим кандидатом на таке визнання є маловідомий Тимчасовий уряд Сирії (S.I.G)», – йдеться в статті. S.I.G. перебуває в Сирії, на контрольованій опозицією території. Його глава – політично незалежний кардіохірург на ім’я Джавад Абу Хатаб. Наразі S.I.G. насилу може впоратися з належними уряду обов’язками і йому непросто домогтися легітимності в очах простих сирійців, але тим не менш «довіра до нього збільшилася».

«Адміністрації США також слід переосмислити застосування авіації для досягнення дипломатичних цілей», – продовжує автор. Ретельно вивірене використання військово-повітряних сил для конкретних цілей становить значно менше ризиків, ніж створення постійної безполітної зони.

NYT також пропонує втілити в життя законопроект, що піддає санкціям режим Асада та його прихильників, зокрема, Росію.

Це конкретні, практичні кроки з метою надати новій адміністрації засоби, що дозволяють повернути собі вплив і активізувати дипломатичні зусилля з припинення кривавої сирійської війни, підсумовує автор.

Тим часом Еміль Сімпсон, науковий співробітник Harward Society of Fellows, в статті для Foreign Policy, що має назву «Владімір Аравійський», розглядає одну з ключових геополітичних тенденцій поточного року – повернення Росії на Близький Схід.

Путін «хоче оскаржити концепцію світового порядку на чолі зі США і заохотити повернення до багатополярного світу», але не хоче починати широку війну, нападаючи на східноєвропейські країни-члени НАТО. «Однак на Близькому Сході у Путіна є майданчик для підриву західного впливу і генерування власної влади без ризику спровокувати війну з Заходом», –пише автор.

У цьому регіоні Росія експлуатує суперечність між двома позиціями Заходу несприйняттям ісламістів і несхваленням порушень прав людини.

«Москва недвозначно підтримує авторитарні режими в Дамаску, Каїрі та Тобруку, позиціонуючи їх як бастіони, що стоять на заваді радикального ісламу», – йдеться в статті.

У Сирії Захід не може пояснити, яким чином зміщення режиму Асада зміцнить безпеку. Путін грає на цій заковиці, беззастережно підтримуючи Асада. Захід змушений виступати за поступову передачу влади в Сирії, «а це збільшує вплив Росії та Ірану», йдеться в статті.

У Лівії США підтримують схвалений ООН уряд національної згоди в Тріполі, який прагне об’єднати країну. Але «сепаратистський уряд в Тобруку», що спирається на Єгипет і ОАЕ, не погодився на об’єднання. «Побачивши шанс розсварити США з двома традиційними союзниками (Єгиптом і ОАЕ), Росія спрямувала зброю (ймовірно, через Сербію та Білорусь) силам генерала Халіфи Хафтара, який підтримує уряд у Тобруку», – припускає автор. Захід, як здається, змирився, додає він.

Різкий перехід до добрих стосунків з Туреччиною теж пояснюється тим, що Путін відчув шанс послабити НАТО: «Тепер Заходу доводиться розбиратися з мудрованою ситуацією: у президента однієї з країн НАТО політико-філософські погляди ближчі до поглядів Путіна, ніж до демократичних цінностей, які НАТО нібито захищає».

Втрати, яких Путін завдав російській економіці через розрив із Заходом, перевищать цінність альянсів на Близькому Сході, не сумнівається автор.

Але, можливо, Путіна більше цікавить генерування влади у власній країні? «Перманентний конфлікт за кордоном, очевидно, підігріває народну підтримку достатньо, щоби Путін міцно сидів у Кремлі», – підсумовує автор.

За матеріалами InoPressa

БЕЗ КОМЕНТАРІВ