«Яценюк vs Саакашвілі»: хто кого зживе в боротьбі за прем’єрство?

Яценюк vs Саакашвілі
Яценюк vs Саакашвілі

3 вересня в ефірі «5 каналу» Міхеїл Саакашвілі жорстко розкритикував прем’єр-міністра Арсенія Яценюка за відсутність реформ та наголосив, що уряд підконтрольний олігархам. Приводом для такої гучної заяви стало те, що Кабмін відмовився розглядати доповідь Саакашвілі про численні порушення в роботі Державіаслужби. Наступного дня Яценюк звільнив голову Антонюка з посади, не забувши відповісти з приводу олігархів, що Саакашвілі «просто бреше». Саме так почався публічний конфлікт, який триває вже більше двох місяців.

Коли Саакашвілі тільки-но став головою Одеської облдержадміністрації, багато експертів вважали, що він мітить на посаду прем’єр-міністра. Адже після президентства задовольнитися керуванням областю… На ці припущення екс-президент Грузії тільки хитав головою, мовляв, ні, хочу навести лад в Одесі. Правда, не всі йому тоді повірили.

За три місяці роботи на посаді очільника Одеської області Саакашвілі неодноразово критикував чиновників, нардепів, але від критики особисто Яценюка утримувався. Чому тепер він публічно атакував прем’єра? Щоби намацати відповідь, треба повернутися на два місяця назад.

Міхеїл Саакашвілі і Арсеній Яценюк зустрілися 3 вересня на засіданні Національної ради реформ. Голова ОДА про роботу самого прем’єра мовчав, а вже увечері в ефірі загальнонаціонального каналу почав критикувати Яценюка. Ймовірно, це було зроблено для того, щоб привернути увагу населення і посіяти сумніви щодо правильної роботи Кабміну.

Яценюк відповів на звинувачення вранці 4 вересня. Мовляв, він розуміє, що Саакашвілі важко, а необґрунтовані звинувачення грають на руку тим, хто проти реформ. «Негоже колишньому президенту прибігати до брехливих звинувачень. Але я – його перший союзник, – заявив тоді Яценюк. – Я ні на які особисті випади не реагую». Напевно, він ще тоді не розглядав Міхо як потенційного конкурента в боротьбі за прем’єрське крісло.

Саакашвілі продовжив критикувати прем’єра, але вже в соцмережах. Як пізніше пояснив Саша Боровик (радник Саакашвілі – ред.), за три місяці роботи в Одесі у їхньої команди накопичилося багато претензій до центральної влади: «Спочатку ми придивлялися і вникали, в серпні намагалися домовлятися з центральною владою і пояснювати, що нам потрібно, але нас не чули. Тому ми вирішили відкрито говорити про проблеми».

Яценюк, либонь, якраз тоді зрозумів, що його критика може закінчитися зміщенням із посади. Представники Яценюка почали критикувати Саакашвілі, мовляв той міг би вирішити свої проблеми з урядом, і не виносячи конфлікт в публічну площину.

Так, слово за словом, і почалося протистояння «Яценюк vs Саакашвілі». Багато людей розуміють, що саме стало каменем спотикання між двома ще донедавна однодумцями, і чекають «продовження бенкету».

Тепер Яценюк в атаку пішов перший, Арсеній «пославши» Саакашвілі… назад у Грузію та поставивши під сумнів успіхи Міхо на посту Президента Грузії. «Якби Міша був настільки успішним у Грузії, скажіть мені, чому він не може туди повернутися? Щось не так із реформами судової системи в Грузії?» – заявив Яценюк в інтерв’ю виданню Politico.

До такого випаду Саакашвілі не був готовий, прокоментуючи це в тому ключі, що, мовляв, Яценюк вдався до недозволеного прийому: «Це удар нижче пояса, особливо від керівника постмайданівського уряду, який прийшов до влади внаслідок протестів проти репресій промосковської влади Януковича. Коли ми з Арсенієм Петровичем разом стояли на Майдані, думаю, навряд чи тоді у нього виникало це питання. У Грузії, так як і при колишній владі у Києві, прийшли до влади промосковські клани. Їхнє перебування при владі тимчасове, і тому у мене дуже чітке ставлення до олігархів (про яких у згаданому вже інтерв’ю Politico Яценюк, до речі, дуже позитивно відгукується ред.), особливо до олігархів із московськими зв’язками, і до речі, про моє повернення кудись», – зауважив голова Одеської ОДА.

Тепер, коли крісло прем’єра під Яценюком захиталося, стає зрозуміло, для чого ця «каша заварювалась». Комусь просто мало посади голови облдержадміністрації, а хтось іще не насидівся в кріслі прем’єр-міністра. Проте обом є що закинути. Від Яценюка українці реформ так і не побачили. Особливо нічим похвалитися поки що і Саакашвілі – за три місяці в нього було багато гучних заяв, але конкретних результатів немає. Така критика виглядає як грамотний піар-хід Саакашвілі. А Яценюк також користає з цього, розігруючи карту «жертви безпідставних нападів».

Хто правий, а хто ні – розсудить зрештою українське суспільство.

Людмила Гаврилюк для видання Інформаційний Акцент

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ