Євген Якунов: Замальовка з натури

Євген Якунов, журналіст
Євген Якунов, журналіст

Сьогоднішній вечір. Вагон метро. Входить бритоголовий здоровань з величезним натільним хрестом поверх майки. Такі зазвичай мають свої тачки – але цей був дещо напідпитку. Стоїть, підперши двері тугим загривком і дивиться на дідка, який сидить навпроти. Дідок – схожий на казкового лісовичка – немічний, в вовняний кепці та піджачку, з великим мішком – чи то кукурудзи, то чи кабачків.

На обличчі здорованя раптом відбилося розчулення. Він ковтає слину, виймає з кишені два папірці по одній гривні і простягає дідові.

Той висловлює подив.

-Це тобі, бери, дід, – барським голосом наказує здоровань.

– Я не жебрак, – відповідає той.

Здоровань втрачає дар мови. Але не здається:

– Бери, не соромся, я собі зароблю, – до межі розпалює він ситуацію.

– Я собі – теж, – каже старенький. Він закидає за спину непідйомний мішок, згорбившись, прослизає під рукою здорованя і виходить на зупинці.

Настає тиша.

-Ну, він ідіот, – каже здоровань, показуючи вагону нещасні дві грівні. – Я ж від душі! Чесно!

Вагон не відповідає.

Джерело: Евгений Якунов

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ