Юрій Бутусов: Свобода Савченко — за ізраїльським варіантом

Юрій Бутусов, журналіст
Юрій Бутусов, журналіст

Процес над Надією Савченко показує, наскільки обмежений поки арсенал впливу на Росію з нашого боку. Раніше вони брали в заручники наших полонених солдатів, а тепер утримують народного депутата України. Відповідь має бути симетричною.

Якщо говорити про обмін Надії на когось цінного для Кремля, то Україна має важливий козир — захоплених у полон російських спецназівців капітана Єрофеєва й сержанта Александрова. Єрофеєв під час захоплення у полон вбив українського солдата Вадима Пугачова.

Навряд чи обмін є в цьому випадку справедливим і рівноцінним. Капітан Єрофєєв вбив українського військового. І вони є важливими учасниками для судового процесу проти РФ — у разі необхідності жорсткішої дипломатичної позиції Єрофєєв і Александров для України живі докази путінської агресії. Процес над ними викриває Путіна, як і процес над Савченко.

Надя нікого не вбивала. Але на війні справедливості немає. На жаль, ми вже багато вбивць і російських військовослужбовців видали, щоби врятувати наших хлопців. Видали тих, чия вина повністю доведена і визнана. Але повернули своїх…

Отака дилема. Адже багато хто з тих, кого повернули, продовжує убивати. Ми не можемо ухвалити тут ідеального та прийнятного для всіх рішення — ми завжди чимось жертвуємо. Звільняючи живих, даємо свободу небезпечним злочинцям. Ми звільнили за час війни приблизно 3 тисячі наших полонених — і повернули десь таку саму кількість.

Однак не можна забувати, що в полоні залишається не лише Надія — там ще кілька десятків інших заручників. Тому я не схильний до чогось змушувати і щось нав’язувати нашому керівництву. Все-таки обмін заручниками не може бути в жодному разі публічним процесом. Як би не хотілося, але в даному випадку публічність — лише на шкоду.

Відповідальність за життя наших є. Але треба питати з влади — а що робиться для того, щоби ми також посилили тиск на Росію? На жаль, поки в ситуації з обміном Росія диктує нам ініціативу — вони вимінюють своїх терористів і в такий спосіб показують їм безкарність, спроможність витягнути їх усіх.

Випадок з обміном нашого майора Гречаного на майора збройних сил РФ Старкова показує, що найефективніші з Путіним — переговори за ізраїльським варіантом. Путін готовий міняти російських терористів на українських громадян. Правда, не можна не враховувати, що обмін Старкова не розв’язав проблеми інших наших заручників.

Україна віддала найвисокопоставленішого російського офіцера, який міг бути використаний для подальших переговорів і обміну «всіх на всіх». Але ця ситуація показала — що в разі захоплення високопоставлених російських військових, Росія готова до переговорів.

Також швидко в серпні 2014-го Володимир Путін обміняв своїх 10 десантників на 60 полонених українських вояків.

Життя показує, що ізраїльський варіант переговорів — найоптимальніший. Це справді працює — на практиці, а не в теорії. Для того, аби простимулювати обмін заручників, Ізраїль зазвичай проводить операції із захоплення полонених серед того терористичного угрупування або проти тієї держави, які захопили ізраїльтян.

На Донбасі зараз є угруповання російських військ. Всі штаби бригад найманців і обидва штаби армійських корпусів «ЛДНР» укомплектовані сотнями російських офіцерів.

Лише захоплення росіян дозволить нам прискорити переговори щодо наших заручників. Ми маємо Сили спеціальних операцій у складі ВСУ, СБУ, ГУР МО і Нацгвардії, два полки спецназу, два центри спеціальних операцій ЗСУ, спецзагін ГУР, спецуправління СБУ і спецуправління Нацгвардії, розгалужені розвідструктури ГУР МО, СЗР, СБУ, ДПСУ, а також космічну розвідку. Тобто маючи в руках махіну чисельністю 15 тисяч розвідників, контррозвідників і спецназівців, пора би вже спрямувати цих людей на конкретне завдання — захоплення російських полонених.

Причому це може відбуватися не лише на Донбасі — а й у решті точок, де є можливість організувати зникнення російських військовослужбовців. Наприклад, у Придністров’ї. Там, на невизнаній і неконтрольованій території, дислокована російська військова база. І там досі не блокована межа.

І ще. Оскільки Росія бере в заручники наших депутатів і держслужбовців — отже, російські депутати і посадові особи також можуть стати законними мішенями для наших спецслужб або невідомих партизанів.

Пройшов рік війни — але всіх кадрових російських військових чомусь захопили мобілізовані і добровольці ВСУ та Нацгвардії на фронті. Пора би системно включатися також іншим держструктурам.

Свободу Савченко

Джерело: Юрий Бутусов

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ