Юрій Гаврилечко: «Реформи починаються зі встановлення рівності всіх перед законом»

Юрій Гаврилечко, експерт Фонду суспільної безпеки
Юрій Гаврилечко, експерт Фонду суспільної безпеки

Першим електронним зверненням до Президента Україні, що назбирав більше 25 000 підписів за 4 дня, стала петиція Української асоціації власників зброї з вимогою законодавчо затвердити право громадян України на захист.

За для цього в якості першого кроку ВГО «Українська асоціація власників зброї» вимагає:

1. Доповнити статтю 27 Конституції України частиною 4 такого змісту: «Кожен громадянин України має право на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя і здоров’я, житла та власності, життя і здоров’я інших людей, конституційних прав і свобод у разі узурпації влади, посягань на конституційний лад, суверенітет та територіальну цілісність України. Реалізація права на вільне володіння вогнепальною зброєю регулюється відповідним законом та може бути обмеженою лише за рішенням суду щодо окремої особи».

2. Негайно ухвалити Закон «Про цивільну зброю і боєприпаси» №1135-1.

Ця петиція значно випередила найближчих конкурентів за кількістю голосів на підтримку необхідності запропонованих змін.

У першу чергу, це свідчить про те, що українці почувають себе в небезпеці. І саме особиста безпека турбує їх найбільше. Не гроші, їжа чи щось інше – безпека.

Саме з цього, із забезпечення рівних умов безпеки для всіх, мають починатися реформі в Україні. Для цього потрібно не лише зміни до Конституції ухвалювати та закон, що врегульовує обіг легальної зброї. Насамперед усіх громадян України потрібно поставити в рівні умови відносно гарантій безпеки з боку держави.

Почати треба з ліквідації інституту державної охорони президента, міністрів, депутатів та держслужбовців. Жодного працівника ДСО, МВС, СБУ чи ВСУ поряд із чиновниками задля їх охорони не повинно бути. Взагалі! Жодного бійця Нацгвардії – на політичному мітингу чи акції протесту. Жодного заходу безпеки, організованого винятково для «слуг народу»!

І президент, і міністри, і депутати, і судді мають почуватися в небезпеці так само, як і будь-якій інший громадянин України. Лише тоді почнуться реформи – реформи Збройних Сил та МВС, прокуратури та судової системи, податкової тощо.

Противники цього можуть запитати: «А як тоді гарантувати безпеку, коли цим не займатимуться правоохоронці»? Все просто – кожен про свою безпеку має подбати сам. Для цього потрібні зброя та право на її використання для самозахисту, захисту своєї родини, майна та захисту людей навколо. А правоохоронці будуть, так саме як і зараз, реагувати на вже здійснені злочини та… працювати на їх запобігання. А президент, депутати та чиновники – дбати про інтереси громадян, а не власні. Бо якщо будуть дбати про винятково власні, то озброєні громадяни швидко їм доведуть хибність такої позиції…

Моя пропозиція, на перший погляд, може здаватися фантастичною, але лише її реалізація, на мою думку, стане початком дійсної реформи галузі суспільної безпеки в Україні. Реформи, що є набагато складнішою та тривалішою в часі, ніж окремі реформі судочинства чи МВС. Більш того, ця реформа не лише не потребуватиме грошей з бюджету, а дозволить суттєво скоротити їх та навіть забезпечить нові надходження до державної скарбниці.

P.S. Жодного рівного чи рівноправного діалогу між озброєним та беззбройним щодо відстоювання власних позицій бути не може. Озброєний завжди має зайвий аргумент на свою користь – зброю, яку він може застосувати в «підкріплення» своєї позиції.

P.P.S. Всі, хто захищає (ще й за державний кошт) винятково владу й лише владу – покидьки, мерзотники та, врешті-решт, злочинці, як би вони себе не називали і якими би наказами не намагалися прикритися. Бо порушують норми навіть не законів, а права. Права на справедливість і рівність перед законом усіх громадян України!

Юрій Гаврилечко, експерт Фонду суспільної безпеки

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ