Юрій Касьянов: Ми живемо у двох світах – бідних людей і «елітних» злодіїв

Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст
Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст

Пригнали хлопцям пікап, привезли 25 планшетів, доставили 3 безпілотника з наземним обладнанням; купили і поставили зимові покришки на бус розвідки; завезли трохи теплих речей, трохи продуктів, елементів спорядження …

І завтра знову в дорогу, знову будемо заправлятися на свої, потім знову знаходити гроші – заробляти, просити; знову кожен день працювати допізна; знову будувати безпілотники, знову їхати на фронт, і так – без кінця, скоро вже три роки.

За три роки волонтери не зібрали, не витратили на армію і десятої частини вартості тих годин, які пачками носять на руках – від зап’ястя до плеча – наші чиновники і депутати. Ні вони самі, ні їхні діти не служать в армії, не вмирають на війні. Зате вони точно знають, як можна жити на прожитковий мінімум, як існувати на мінімальну пенсію, якою має бути мінімальна зарплата, скільки повинен отримувати солдат, і скільки треба заплатити матері за сина.

Ми живемо в різних світах, на різних планетах. В одному світі ледве-ледве зводять кінці з кінцями, рахують кожну гривню, наполегливою працею будують свій бізнес, допомагають діючої армії, і вмирають на війні. В іншому – колекціонують елітні годинник, антикварні автомобілі, і зберігають під подушкою мільйони доларів готівкою. Все це не тому, що одні – бідні, а інші – багаті. А тому, що одні бідні, через те, що інші – злодії.

Ці «елітні» злодії – це навіть не люди, це якась мерзенна, липка пухлина золотистого кольору, яка витягує всі сили організму, доводячи і його, і себе до загибелі. Чинуші і депутатишки, що не створюють ніякого національного продукту, нічого, крім порожніх паперів, загальних проблем, і загального геморою, не можуть керувати європейською країною, і розпоряджатися долями мільйонів людей.

І ці електронні декларації – ніяке не досягнення, а насмішка і профанація, якщо за декларуванням не послідують розслідування і посадки. Якщо всі ці дурні, жадібні людці не підуть. Якщо, врешті-решт, не закінчиться це нескінченне волонтерство, тому що воно стане непотрібним. І якщо не закінчиться війна, тому що ми переможемо.

Це буде неодмінно.

Джерело: Юрій Касьянов

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ