Юрій Касьянов: Ніхто не хоче вмирати за політику «ані війни, ані миру»

Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст
Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст

Головний порохобот і «перший волонтер» Юрій Бірюков вибухнув гнівним постом на захист свого обожнюваного патрона, який ветував закон, який скасовує контрактне рабство в армії.

Мовляв, велемудрий Петро Олексійович завжди нескінченно правий, як завжди нескінченно неправі недоумкуваті депутати Верховної Ради, які проголосували закон, що підриває безпеку держави.

Мовляв, пацани, які воюють з 2014 року за безстроковим контрактом на «особливий період», запросто можуть розірвати його за сімейними обставинами, за станом здоров’я, з інших причин, треба тільки заплатити юристам, і вони знайдуть лазівку. І нема чого тут зраду розводити.

Мовляв, якщо закон підписати, то з армії одразу ж підуть тисяч 40-50 контрактників, і винні в цьому будуть, звичайно, тільки депутати, тільки Юрій Касьянов зі своїми зрадницькими постами, і тільки самі контрактники, які для чогось йдуть з війни. А ніяк не військове відомство, яке не створило привабливих умов для служби в армії, і вже точно не влада зі своєю політикою «ані війни, ані миру», за яку ніхто не хоче помирати.

Так, люди не хочуть вмирати невідомо за що – за договорняки з Кремлем, за вигідну торгівлю з сепаратистами, за повернення ригів до влади, за жирних котів, які живуть безтурботним, безпечним, ситим життям в мирному тилу. І ніколи ні за що в жодному разі не потрапляють під мобілізацію і не йдуть на жодний контракт.

Я пам’ятаю 2014 рік. Початок війни. Тисячі добровольців беруть в облогу військкомати. Де всі ці люди? Озирніться навколо, подивіться – почесна військова служба, справжня чоловіча робота стала рабством. Волонтерство зведено нанівець, фактично знищено руками таких людей як Бірюков за вказівкою першого чиновника в країні. Армія стала робітничо-селянською, але не сучасною і не сильною.

При цьому натовп ідіотів захоплюється гламурним парадом, стрункими стадами записується в секту безпричинно оптимістичного Пономаря, постить нескінченну муть про близький крах путінського режиму.

Це вони вимагають від професійних військових «не нити» через те, що третій рік не бачать близьких. Адже це їхній вибір. Це їхня професія – воювати. Це інфантильні тилові «патріоти» навчально пояснюють бійцям, що «треба було думати», підписуючи у 2014 році безстроковий контракт. Адже вони ж думали, тому не підписали. Це завсідники ресторанів та нічних клубів закликають відправити на війну «непотрібних поліцаїв», прикордонників, митників, податківців і навіть залізничників.

Тому що самі вони ніколи не підуть воювати. Не відправлять на фронт своїх дітей. Не підуть на Майдан в саме пекло, не стануть битися з «Беркутом». Тому що все це робить сильна й смілива меншість. Яка не вважає себе рабами. Захищає Україну не тому, що президент заборонив розривати контракт, а тому що Україна – це щось більше, ніж вилизаний Бірюковим від п’ят до маківки перший чиновник країни.

Джерело: Юрий Касьянов

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ