Юрій Касьянов: Що може зробити міністр оборони?

Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст
Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст

Що може зробити міністр оборони? У відповіді на це запитання криється вся сила і слабкість нашої державної системи управління. Здавалося б, у військовому відомстві, в армії, все просто – в руках командирів сконцентрована вся реальна влада, досить лише наказати … Виявляється, ні.

Зі Степаном Полтораком я познайомився в травні під Слов’янськом. У червні там же – з Віктором Муженком. Ніколи не шукав жодної вигоди з цих знайомств. Спілкувався рідко, тількиз робочих питань.

Восени минулого року з’явилася необхідність посилити створювану професійну бригаду НГУ міцними армійськими кадрами. Відібрали 6 осіб – спецназ, артилерія – і направили офіційний лист на ім’я міністра оборони з проханням перевести хлопців в нову частину. Відповідь прийшла як стандартна відписка – «на розгляд командирів», і тоді я пішов до Полторака просити особисто посприяти. Міністр обіцяв.

Не буду довго розповідати всі перипетії цієї справи – багаторазові нагадування і боротьбу з бюрократами на місцях. Станом на початок літа частину людей ми перевели. Залишилися двоє – артилеристи. Один – дуже грамотний штабний офіцер, але який замість реальної роботи ходить «через день на ремінь» в наряди в штабі РВА (Ракетних військ та артилерії). Інший – мій давній знайомий, теж ще з-під Слов’янська, бойовий офіцер славної 26-ї артилерійської бригади.

У моєму телефоні – півсотні смсок Полторака та Муженка. Ще більше дзвінків… Степан Тимофійович обіцяв, але генерал Горбильов (командувач РВА) відмовив. На зустрічі з Горбильовим ще в травні домовилися, що якщо Муженко дасть йому таку вказівку – він офіцерів переведе. Муженко пообіцяв. Але справа знову не зрушила з місця… Після цього знову обіцяв допомогти Полторак – і знову жодного руху…

Тепер міністр оборони Полторак просто не відповідає на мої дзвінки. Але ви ж знаєте, Степане Тимофійовичу, що я так просто не полишу.

P.S. Для особливо розумних. Звичайно, волонтери не повинні займатися такими питаннями і надзвонювати генералам. Звичайно, Національна гвардія не повинна мати в своєму складі бойові підрозділи з танками й артилерією. Колись так і буде. А зараз ми робимо те, що можемо робити. І сподіваємося, що генерали зроблять те, що повинні. Що обіцяли зробити.

Джерело: Юрий Касьянов

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ