Юрій Касьянов: Якби вбивці Ґонґадзе були покарані…

Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст
Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст

16 років тому був викрадений і вбитий Георгій Ґонґадзе. Чи то за жахливим збігом, чи то зовсім навмисно сьогодні ж почав свою роботу бізнес-форум YES, який організовує Віктор Пінчук – зять Леоніда Кучми, який доклав чимало зусиль для відбілювання іміджу свого тестя. Буквально напередодні колишній журналіст «Української правди» Сергій Лещенко купив скандально дорогу квартиру, частину грошей на яку, за його словами, він позичив у співвласника УП Олени Притули. При цьому сім’я Георгія не отримала ані копійки – УП, нібито, неприбутковий проект. Менше ніж два місяці тому був убитий Павло Шеремет… А вбивця журналіста генерал Пукач може найближчим часом вийти на свободу за «законом Савченко».

Україна мало змінилася з дня смерті Георгія Ґонґадзе. Так само крадуть, як і раніше брешуть, тільки до крові нас вже привчили: якщо раніше вбивство однієї людини було трагедією, то сьогодні загибель десятків і сотень – статистика. Два Майдани пройшли повз свідомість десятків мільйонів людей. Пасіонарна меншість відчайдушно намагалася змінити країну, після чого люмпенізована більшість на перших же виборах повертала все назад… І навіть війна не стала тією межею, тим Рубіконом, за яким вже жити, як раніше, не можна.

Історія не терпить умовного способу. Але уявімо собі на хвилинку, що 16 років тому справу Ґонґадзе було розкрито. Винні – покарані. У в’язницю сіли Кучма, Кравченко, Пукач і поплічники. Історія України могла б піти зовсім по-іншому. Може, навіть правовим, європейським шляхом. Не було б тоді Януковича у владі. Не було б першого і другого Майдану. Не заробив би на своїх розслідуваннях Лещенко на квартиру… Не потрібно було б проводити бізнес-форум YES, щоби просити грошей. І, може бути, Україна не втратила б Крим, і нічого був не сталося на Донбасі, тому що у нас могла бути сильна армія і реальна національна політика.

Цього не було і немає, тому що немає політичної волі більшості. Тому гинуть найкращі, сильні, сміливі, а гірші насміхаються над їхньою пам’яттю.

Джерело: Юрий Касьянов

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ