Юрій Сиротюк: Україна потребує переформатування на українську державу

Юрій Сиротюк є директором аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
Юрій Сиротюк є директором аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Про «дуба старого», «шашель», і різницю між «зеленими пагонами» та омелою.

Україна й досі недодержава-покруч, а українці – нація, що потребує реабілітації. Україна держава-покруч, бо виросла зі спадку понад трьохсотлітнього колонізаційного апарату визиску, примусу і денаціоналізації. Призначеного оббирати, грабувати і репресувати. Українська нація потребує реінкарнація-реабілітації, бо пережила одну із найжахливіших в історії людства колонізацій, до націє вбивства – Голодомору, включно.

Тому Держава Україна потребує переформатування на українську державу, докорінної зміни своєї суті. Не еволюційної реформи колонії у неоколонію, як перефарбованого новітнього апарату примусу і денаціоналізації, а революційної зміни на націю-державу, державу матір, а не мачуху, державу української нації на українській землі.

Подолати наслідки колонізації – це вигнати отих «дядьків отечества чужого», шашелів-окупантів, звироднілих чиновників-корупціонерів, антиукраїнський апарат примусу, визискувачів-олігархів, що обсіли старого дуба – націю. І при цій революції потрібно не добити і порізати на антикваріат старого дуба, а на його місці посадити ГМО-пальму, а зберегти дуба-націю, дати йому нове життя. Пам’ятаєте Шевченкове: «а з під коріння тихо-любо зелені пагони ростуть».

От лише нас знову намагаються переконати, що чергові так звані молоді «озимі» і так далі євро меншині фейколітики і є тими пагонами. Хоча насправді вони є звичайною омелою, по їхньому Viscum – паразитичні кущі-кочівники, що чіпляються до вершин дерев (інших успішних проектів), живляться їхньою енергією, щоб убити і навіть не з метою прорости на їхньому місці, а перекочувати далі в пошуках нового донора. Ну й звісно красиві кущі вбивці нічого окрім неїстівних плодів суспільству дати не здатні.

Суть їхнього проекту не вилікувати, а добити українську державу і спокійно мігрувати далі. Їхній проект неоколонії, збудувати будь що окрім України, реставрувати неоколонізаційний проект, викривлювати політичний простір, щоб великі і головні проблеми відводити вбік, і дріб’язкові гіперболізувати, захищати всіх, окрім українців. Щоб таки нас добити і посадити міфічну пальму чи кипарис.

А справжні молоді пагони таки ростуть. Ростуть на доброму ґрунті української нації, на чорноземі війни скропленої кров’ю і потом, з революціонерів і ветеранів. Крізь граніт репресій, дифамацій, тюрем і вбивств, крізь асфальт інформаційної брехні.

Вони неодмінно проростуть. І перемога буде.

П.С. Перечитайте один із останніх віршів Тараса Шевченка, написаний незадовго до смерті «Бували войни й воєнні чвари».

Джерело: Yuriy Syrotyuk

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ