Юрій Сиротюк: Знищили торф’яні заводи, щоби присадити українців на російську газову голку

Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Енергетична незалежність. Так виглядає торф’яне поле. Зараз сезон збору торф’яної крошки. З одного такого поля за рік збирають не менше 120 тисяч тон. Згодом цю крошку термічно обробляють та виготовляють торфобрикет. За калорійністю він набагато кращий за деревину і трохи поступається вугіллю.

Для опалення одного приватного домогосподарства на рік вистачить до 5 тон палива. За умови ощадливого використання – до 3 тон. Одна тона торфобрикету коштує нині 620 гривень. Отож від 2,5 тисяч до 5 тисяч гривень потрібно, щоби опалювати увесь сезон ваш будинок.

В Україні розвідано понад 1,5 тисячі таких полів-родовищ. Близько 500 з них розроблялися в часи совєцької окупації. Виявлені запаси вимірюються трильйонами тон.

Цього вистачить на десятиліття, щоби забезпечити якісним, екологічно чистим і дешевим паливом більшість домогосподарств. Але наразі в Україні працюють лише три заводи, що виробляють у середньому по сто тисяч тон палива. Інші вирізані, знищені. Все для того, щоби присадити українців на російську газову голку.

Відновити виробництво торфобрикету досить просто. Технологія проста. Сировина знаходиться на поверхні землі. Однак чомусь ми про цей клондайк нічого не чуємо з вуст високопосадовців. Чи їм кращі експортні операції чи торгівля з окупованими територіями, бо там більше можна накрутити-заробити?

Щоправда в часи Януковича на державних торф’яних заводах запровадили приватний менеджмент із кулявлобні команди. Спроба тіньової приватизації була зупинена лише внаслідок гучних акцій протесту.

А нині в уряді і далі говорять про російський газ, який ми тепер купуємо через Європу, південо-африканське вугілля і ані пари з вуст про цей золотий клондайк енергетичної незалежності…

12345Джерело: Yuriy Syrotyuk

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ