Зайва вага може залишити людей без роботи – вчений

Учені дослідили, як зайва вага впливає на рішення роботодавців
Учені дослідили, як зайва вага впливає на рішення роботодавців

Британський професор із менеджменту Ендрю Тіммінґ пояснив, як зайва вага може вплинути на рішення роботодавця.

«Що вам знадобиться для успішної співбесіди про прийом на роботу? Багато хто з нас не здогадуються, що навички, таланти і досвід мають лише часткове значення. Зовнішність – точніше, конкретна думка про нашу привабливість конкретного менеджера, який приймає рішення про наймання – теж грає величезну роль», – зауважив Тіммінґ.

За його словами, зайва вага – суттєва перешкода в отриманні роботи, особливо для жінок.  Низка досліджень уже підтвердили, що у претендентів із зайвою вагою значно менше шансів отримати посаду або підвищення, ніж у тих, хто вписується в рамки «нормальної» ваги.

Крім того, повні люди також страждають від негативного їх сприйняття, сформованого безліччю порожніх стереотипів. Які, своєю чергою, активно роздуває преса з її любов’ю за замовчуванням вважати головним критерієм «ідеальності» жінок (і чоловіків) неймовірну худорлявість.

«Щоб перевірити, наскільки глибоко йдуть корені «вагової» дискримінації, ми з колегами провели окреме дослідження. Ми вирішили вивчити, чи може навіть невеликий набір ваги, що перебуває в межах шкали здорового індексу маси тіла, негативно вплинути на можливість знайти роботу. Ми почали з фотографій чотирьох чоловіків і жінок, усіх з нормальним індексом маси тіла. Ми застосували спеціальні програми, щоб додати їхнім портретам додаткової ваги, і створили дві версії кожної людини: «нормальну» і «важку». І якщо чоловіки, яких ми «обтяжили», стали виходити за рамки здорової шкали, то жінки все ще відповідали їй навіть після обробки», – розповів професор.

У рамках експерименту вчені показали ці фотографії 120 респондентам і попросили їх відзначити кожне обличчя з точки зору готовності прийняти цю людину на роботу – за 7-бальною шкалою, де 1 – мінімальна оцінка, а 7 – максимальна. Учасників попросили оцінити цих людей, виходячи з факту, що всі вони відповідають вимогам роботодавця за навичками та досвідом роботи. Кожному учаснику опитування показали всі фотографії двічі. При першому перегляді їх просили подумати, чи готові вони взяти цю людину на роботу з людьми – наприклад, офіціантом. А при другому перегляді – роботу без контакту з клієнтами, наприклад, кухарем на кухні.

«Наше припущення виявилося правильним для «важких» чоловіків. На першому перегляді – для роботи, яка передбачає взаємодію з клієнтами – їх оцінили набагато нижче, ніж «легкі», оригінальні портрети. Але для роботи не на виду помітної різниці в оцінках між «легкими» і «важкими» не було. При цьому «важкі» жінки були помітно нижче оцінені і для роботи з клієнтами, і для роботи без контакту з людьми. І це при тому, що ми залишили їх у рамках шкали здорового співвідношення маси тіла», – наголосив автор.

Переклад – НВ.

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ