Завзяття Наливайченка – боротьба з корупцією чи «гра на публіку»?

Наливайченко
Валентин Наливайченко

18 червня цього року Президент України підписав постанову про відставку голови СБУ України Валентина Наливайченка. Причиною звільнення стали незадовільні результати в боротьбі з корупцією. І як за помахом чарівної палички, зразу після відставки вже екс-голова Наливайченко почав активну кампанію проти корупції у владі. Виникає запитання – а чи не запізно «додумався»?

У кріслі голови СБУ Наливайченко сидів двічі. Спочатку – 2006-го року: встиг попрацювати три роки, навіть ініціював процес реформування СБУ «за європейським зразком». Вдруге на посаду його обрали 22 лютого 2014 року, в день утечі колишнього президента Януковича.

Теперішній «борець із корупцією» мав реальні повноваження, аби все ж таки її побороти, та протягом 479 днів жодного розслідування щодо колишніх високопосадовців з оточення Януковича не було завершено, а нових – проти контрабандистів та корупціонерів – не було почато. А потім Наливайченка звільнили.

Наступного дня після звільнення в ефірі програми «Шустер Live» екс-голова СБУ заявив, що буде активно боротися з корупцією. Для підтвердження своєї рішучості почав говорити про офшорні схеми. Навіть навів приклад однієї з них. За його словами, власникам групи «БРСМ-Нафта» належать офшорні фірми «Меллліан Менеджмент ЛТД» та «Бейрок Файненс Лімітед», зареєстровані в африканському Белізі. І він нібито хотів оприлюднити цю інформацію, ще будучи головою СБУ, але його «невчасно звільнили».

Відтоді почався важкий «місіонерський» похід Наливайченка дорогою боротьби з корупцією: в усіх виступах заявляє про важливі докази проти спецслужб РФ, представляє якісь викривальні документи щодо корупції… І звичайно, в своїх виступах не забуває критикувати владу, яка не бореться з корупцією. А те, що донедавна він, власне, і сам був цією владою і для того, щоби подолати корупцію, так нічого й не зробив – напевно, забув.

Аналізуючи теперішні дії Валентина Наливайченка, відомий політолог Володимир Цибулько зазначив: це не що інше, як політтехнологічний план, аби повернутися в активну політику: «Він розуміє, що наступного року можуть бути парламентські вибори, а якщо він розпочне зараз інформаційну колотнечу, може, якось вмонтується в цей сценарій».

Така подача себе як важливого носія ексклюзивної інформації виглядає дещо комічно. За словами Цибулька, цими діями він собі тільки нашкодить: «Гадаю, він запізнився. Суспільству не обіцянки і викривальні промови потрібні – потрібні дії. А дій активних за Наливайченком не числиться».

Уся ця позірна боротьба з корупцією є тільки грою, маневрами, щоби потрапити в інформаційне поле. Тішить те, що люди більше не ведуться на такі заяви, адже українське суспільство все ж зазнало певних змін.

Валентин Наливайченко мав реальний шанс у владі, і якби діяв активно, а не грався з різними групами впливу – справді міг би чогось домогтися в справі боротьби з корупцією. А тепер бігати з «папірчиками» і кричати перед камерами, що нічого не робиться, для нього вже пізно.

Людмила Гаврилюк для видання Інформаційний Акцент

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ