Зен Антіпоп, блогер
Зен Антіпоп, блогер

Головний редактор московського видання «Русская жизнь», такий собі Ольшанський, мимоволі створив дуже влучний національний портрет пересічного москвина на прикладі підірваного вчора російського військового злочинця:

«Главное то, что Моторола был удавшийся, состоявшийся русский человек.

Это был русский человек, вырвавшийся из идиотизма и бессмыслицы, из повседневной провинциальной мужской алкотоски – и занявшийся тем, что действительно умел делать. Атаковать, побеждать, дразнить смерть.

Наш народ устал быть ненужным. Так вот он пришел из пустоты, откуда-то с автомойки, и сразу стал нужен.
Немножко разбойник, конечно, но разбойник во славу России и государя, как любой атаман Платов или казак Ермак во все времена.

Словом, национальный герой.
Пушкину бы понравился Моторола. Пушкин таких любил. Ну, а мы и подавно».

Все чітко.

Життя московитів беззмістовне й убоге, допоки їхньому «государю» не захочеться вчергове повбивати та пограбувати якийсь із сусідніх народів. Тоді всі ці алкоголіки «із пустоти» стають раптом «нужнимі», «удавшиміся» і «состоявшиміся».

Герой для московитів – це не той, хто створив щось корисне для людства, не той, хто зробив якесь важливе відкриття, навіть не той, хто боровся за свободу власного народу (таке на Москвії не вітається).

Їхній національний герой – це бандит та розбійник «ва славу Расіі», який силоміць заганяє інші народи під московське ярмо, у російську безвихідь, ідіотизм та «алкотоску», що від них він сам у мирні часи потерпає…

Карочє, Пушкіну би панравілось.

Джерело: Zen Antipop

БЕЗ КОМЕНТАРІВ