Редактор, журналістка

Звільнення Сакварелідзе це дрібна помста Шокіна за свою відставку — Фесенко

Володимир Фесенко: «Краще, якщо Генпрокуратуру очолить людина не з цієї системи»
Володимир Фесенко: «Краще, якщо Генпрокуратуру очолить людина не з цієї системи»

Чому генпрокурор Віктор Шокін перед відставкою звільнив свого заступника Давіда Сакварелідзе. Чи повернеться Сакварелідзе тепер до ГПУ? Як будуть реформувати це відомство після Шокіна. І хто може стати наступним генпрокурором України? Про це виданню «Інформаційний Акцент» розповів політолог Володимир Фесенко.

— Питання про відставку Віктора Шокіна було остаточно вирішене ще минулого тижня, коли сягнула апогею публічна інформаційна війна між командами генпрокурора і Сакварелідзе. Після цього Шокін був приречений. Йому дали зрозуміти, що жодні маневри, жодні лікарняні вже не зарадять.

Тим паче, що президент збирався їхати на конференцію з питань ядерної безпеки до США. Якби на початку тижня парламент не відправив Шокіна у відставку, це спрацювало би і проти Петра Порошенка, і проти України.

— За кілька годин до відставки Шокін устиг звільнити з ГПУ свого заступника Давіда Сакварелідзе. Як це взагалі могло статися?

— Це була дрібна помста Шокіна за ту політичну та інформаційну війну, яка точилася між ними в публічному просторі й особливо розгорілася після 24 березня. Конфлікт тривав і раніше, але тиждень тому почав розвиватися просто карколомно. Закінчився він тим, чим часто завершуються подібні конфлікти. Шокін звільнив Сакварелідзе, але й сам пішов у відставку.

— Напередодні заступник Шокіна Юрій Столярчук іще «встиг» зробити сенсаційну заяву про те, що прокуратура може викликати на допит посла США в Україні Джефрі Пайєта.

— Думаю, це було його помилкою. Столярчука вважали відносно нейтральною, неконфліктною фігурою і розглядали як одного з кандидатів на вільне крісло генпрокурора. Після таких заяв його шанси можуть суттєво погіршитися.

— Звільнення Сакварелідзе в ГПУ узгоджували з Банковою?

— Думаю, що ні.  Це була дрібна помста Шокіна — і Сакварелідзе, і американцям, яких екс-генпрокурор, очевидно небезпідставно, вважав причетними до своєї відставки. Перед звільненням Віктор Миколайович вирішив гучно грюкнути дверима. Думаю, не варто було цього робити.

Звинувачення ГПУ на адресу американців нагадують мені часи Леоніда Кучми. Це був початок 2000-х років, коли влада активно боролася з так званими «грантоїдами». Тоді цим любив займатися керівник Адміністрації Кучми Віктор Медведчук.

Утім, думаю, якихось особливих наслідків заява Столярчука і ця справа не матиме.

Шокін Порошенко

— Побутує думка, що важливі рішення ГПУ завжди узгоджує з Банковою. Це так?

— Не думаю. Згадайте справу «діамантових прокурорів». Адже президент дав на неї своє «добро». А потім з’ясувалося, що Шокін дуже невдоволений тим, що відбувається, — оскільки один з фіґурантів справи Олександр Корнієць є близькою до нього людиною.

— Можливо уявити, що президент вранці прокидається —  й дізнається, що абсолютно без його відома, навіть без натяку генпрокурор Шокін звільнив Сакварелідзе?

— А чому ні? Генпрокурор уже знав, що піде у відставку. Як міг, він відтягував цей момент — сподіваючись, що відставки вдасться уникнути. А коли зрозумів, що це неминуче, вирішив гучно грюкнути дверима.  В українській політиці таке, на жаль, трапляється.

— Петро Олексійович довго ніяк не міг наважитися відправити генпрокурора на заслужений відпочинок. Мені іноді здавалося, що в їхньому дуеті чи тандемі старшим, так би мовити «батьком», був солідніший за віком Шокін, а не президент.

— Генпрокуратура — це абсолютно самостійна інституція, а з іншого боку —  її керівника призначають за поданням президента. Тому будь-який очільник ГПУ мусить зважати на позицію президента. В Україні так було завжди. Хоча траплялися й винятки. Приміром, тричі генпрокурор Святослав Піскун поводився на цій посаді достатньо самостійно.

Але говорити про «дуети» чи «тандеми» неправильно.  От за часів Януковича та Пшонки, безумовно, йшлося навіть не про «дует». Віктор Федорович був диригентом цілого корупційного оркестру та особисто керував діями своїх підлеглих у цій вертикалі.

Шокін — безумовно, є людиною, близькою до Порошенка. Більше того, він з команди президента. Не є секретом, що в них давні особисті стосунки. І саме Порошенко рекомендував його на цю посаду. Але казати, що генпрокурор міг керувати президентом, вибачте – це дурня. Будь-хто, знайомий з ієрархію і традиціями в українській політиці, скаже вам — що такого бути не може.

— У кого нині найвищі шанси очолити ГПУ?

— Ще минулого тижня називали ім’я Столярчука. За умови, що він перестане гратися у «війну» з американцям, у нього є шанси.

Обговорюють також кандидатуру першої заступниці міністра юстиції Наталі Севостьянової. Але це призначення відбудеться лише тоді — коли з уряду підуть або міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, або міністр юстиції Павло Петренко. Не може весь силовий блок опинитися в руках «Народного фронту». Це буде не лише порушенням інтересів президентської команди. Думаю, що й інші потенційні учасники коаліції на таке не погодяться.

Водночас єврооптимісти пропонують, скажімо, кандидатуру керівника спеціальної слідчої групи ГПУ Сергія Горбатюка. Проте у Столярчука, думаю, шансів більше.

— Йдеться не про політичну, а про суто технічну кандидатуру?

— Безумовно. Це має бути прокурор на перехідний період. На час реформування ГПУ, відмови від загального нагляду та передачі функкції слідства до Державного бюро розслідувань.

До речі, також не виключено, що нового прокурора можуть обрати на конкурсній основі. Формально президенту можна залишити право висувати кандидатуру, але визначати, хто це буде, треба вже буде за результатами відкритого змагання.

— Це означає, що певний час ГПУ очолюватиме в. о.?

— Варіант в.о. я вважаю не дуже добрим. Виконуватиме обов’язки генпрокурора перший заступник Юрій Севрук — людина, яку тісно пов’язують із Шокіним.  На адресу Севрука лунає багато критики в зв’язку зі справою «діамантових прокурорів». Було би краще, якби «перехідним» прокурором стала відносно незалежна людина.

До речі, і прізвище Юрія Луценка у списку кандидатів на головне крісло в ГПУ називають. Це могло би бути політичним призначенням людини не з прокурорського середовища.  Але в цьому випадку є нормативні обмеження, адже в Луценка, приміром, немає юридичної освіти.

Заступниця міністра юстиції Наталія Севостьянова претендує на крісло генпрокурора
Заступниця міністра юстиції Наталія Севостьянова претендує на крісло генпрокурора

— Як довго триватиме нинішня «прокуроріада»?

— Найкраще, якби Верховна Рада проголосувала за нового генпрокурора вже на цьому тижні. Не варто тримати надто велику паузу. Минулого разу, коли пішов Віталій Ярема, практично одразу призначили Шокіна. Голосування може йти у пакеті з новим урядом і переформатуванням коаліції.

— Коли нарешті на цій посаді з’явиться радикал, налаштований на жорсткі зміни в ГПУ?

— Формально реформа прокуратури вже розпочалася. Інша справа, що з цим є великі проблеми. Невдалий результат конкурсу на посади місцевих прокурорів засвідчив, що не все так просто. Очікували одного, а отримали інше. Конкурси до Антикорупційних бюро та прокуратури були дещо вдалішими.

Крім того, існує проблема з Державним бюро розслідувань. Формально воно створене, але реально поки не діє. Тому низка справ в підвислому стані. Треба вирішувати проблему «перехідної юстиції» — коли функції прокуратури передають іншим відомствам. Мені здається, цією ситуацією зараз намагаються скористатися в ГПУ.

Тому найкраще, аби ГПУ очолила людина не з прокурорського середовища. Навряд чи це буде Давід Сакварелідзе.  Бо тоді замість реформи отримаємо продовження конфлікту. Потрібно зберегти дієвість ГПУ. Війна – це не реформа. Як показав конкурс місцевих прокурорів, Сакварелідзе виявився не надто успішним реформатором.

— Після відставки генпрокурора він та інший опонент Шокіна Касько повернуться до ГПУ?

— Усе можливо. Але так сталося, що ні Сакварелідзе, ні Касько не стали серйозною противагою в ГПУ для Шокіна. Тому краще шукати інші фігури. Якщо навіть Сакварелідзе повернеться на посаду прокурора Одеської області, конфлікт із людьми Шокіна в нього триватиме далі. Тоді треба звільняти усіх. Можливо, є сенс йому зосередитися на громадській діяльності. Або піти до Держбюро розслідувань. Це нова структура. Чому ні?

— А Віталій Касько?

— Касько виявився занадто слабким. Він не виправдав очікувань.

— У системі ГПУ йому чинили шалений спротив.

— Якщо є спротив, ти мусиш його подолати. Сакварелідзе хоча би боровся. А Касько був одинаком. Він навіть у парі з Сакварелідзе не спрацював. Давід хоча би команду сформував. Чи була команда у Каська, я не знаю.

— І де ви радите шукати нових людей?

— Серед юристів, проте не в прокурорському середовищі. В прокуратурі зараз величезну роль відіграє кругова порука, там усе пронизане корупційною складовою.

— Є прецеденти в інших країнах, коли прокуратурою керує не правник?

— У європейській практиці зазвичай силовими структурами керують не професійні військові чи силовики, а громадянські політики. Але ситуація з прокуратурою інакша.  У США, приміром, цей інститут має зовсім іншу вагу.  Там прокурор водночас є і міністром юстиції. Поляки зараз у себе реалізувають те саме. Причому вони призначили прокурором і міністром юстиції політика. Це викликало обурення  і жорстку критику з боку ЄС — бо є небезпека політизації.

У більшості європейських країн прокуратура лише висуває звинувачення і забезпечує процедуру. І більше нічого. Україна теж повинна рухатись у цьому напрямку. Тоді посада генпрокурора не матиме такого значення, як нині.

Давід Сакварелідзе, мабуть, найбільше доклав руку до відставки Віктора Шокіна
Ледер реформаторського крила в ГПУ Давід Сакварелідзе найбільше доклав руку до відставки Віктора Шокіна

Залишити коментар

БЕЗ КОМЕНТАРІВ